Стрімкий розвиток страхових правовідносин у світі загалом та в Україні зокрема вказує, серед іншого, на необхідність вдосконалення визначення ключових ознак перестрахування в українських правових джерелах регулювання страхування. Додатковим стимулом для вдосконалення також слугують і констатовані в багатьох наукових працях недоліки визначень перестрахування як правового терміна, який використовується у законодавчих актах України, а також окреслені відповідні шляхи вдосконалення вказаних формулювань. Ураховуючи поточне реформування регулювання ринку страхових послуг, зокрема, за допомогою підготовки нової редакції Закону України “Про страхування”, а також прийдешню рекодифікацію цивільного і господарського законодавства, важливим є акцентування уваги на уникненні повторення зазначених недоліків.

Метою статті є правовий аналіз визначення перестрахування у чинному законодавстві України, а також у проєктах нової редакції Закону України “Про страхування” на шляху реформування нормативного регулювання ринку страхових послуг в Україні.

Сформульовані у статті результати дослідження дадуть змогу зробити висновки щодо відповідності визначення перестрахової термінології в перспективному проєкті нової редакції Закону України “Про страхування” практиці перестрахування як виду правовідносин і договору.

Bibliography

Edited books 1. Tsyvilne pravo: pidruchnyk (Borysova V, Spasybo-Fatyeyeva I, Yarotskyii V ed, Pravo 2011) (in Ukrainian).

Encyclopedias 2. Encyklopedia tsyvilnoho prava Ukrayiny (Shevchenko Ya ed, In Yure 2009) (in Ukrainian).

Theses

3. Semenova K ‘Dohovir perestrakhuvannya’ (dys kand yuryd nauk, 2007) (in Ukrainian).

4. Nechyporenko V, ‘Tsyvilno-pravove rehuluvannya perestrakhuvannya v Ukraini’ (dys kand yuryd nauk, 2013) (in Ukrainian).