Назва статті | Сторони договору страхування та особливості їх правосуб’єктності |
---|---|
Автори |
НАДІЯ МІЛОВСЬКА
докторка юридичних наук, доцентка, головна наукова співробітниця відділу забезпечення інтеграції академічної та університетської правової науки та розвитку юридичної освіти Київського регіонального центру НАПрН України (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9150-018X Scopus Author ID: 57212620558 milovska@bigmir.net
|
Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
Випуск | 7 / 2021 |
Сторінки | 72 - 88 |
Анотація | Незважаючи на врегульованість страхових відносин вітчизняним законодавством, у ньому все ж існують деякі прогалини, що перешкоджають належному використанню інституту страхування для захисту майнових інтересів його учасників. У зв’язку з цим уваги з боку як науковців, так і законодавця потребують питання врегулювання правового статусу учасників страхових відносин, визначення їх місця у таких відносинах. Метою статті є дослідження правового статусу сторін договору страхування, аналіз існуючих підходів до його визначення, встановлення особливостей правосуб’єктності сторін договору страхування та надання пропозицій щодо подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері. Характерною ознакою договору страхування як самостійного виду цивільноправових зобов’язань у межах групи договорів про надання послуг є те, що укладення договорів страхування становить безпосередньо предмет діяльності спеціальноуповноважених учасників цивільних відносин – страхових організацій (страховиків). У договірних відносинах страхування на стороні страховика може бути тільки та юридична особа, яка наділена можливістю здійснення нею страхової діяльності лише після одержання спеціального дозволу (ліцензії), що свідчить про наявність у юридичних осіб – страховиків спеціальної правосуб’єктності. Страхова організація наділена загальною правоздатністю юридичної особи зі спеціальним обсягом дієздатності як фінансової установи. Замовником страхової послуги – страхувальником за договором страхування може бути дієздатна фізична особа або юридична особа, яка має страховий інтерес, тобто зацікавленість в ненастанні страхового випадку. З урахуванням значної ролі страхового інтересу у виникненні та існуванні договірних страхових правовідносин, обґрунтовано доцільність передбачення на законодавчому рівні втрати страхового інтересу страхувальника (застрахованої особи) як однієї з підстав припинення договору особистого страхування та страхування цивільної відповідальності, за якими не передбачається можливості передання страхового захисту іншій особі. Водночас припинення існування страхового інтересу страхувальника за договором майнового страхування не може бути підставою для припинення дії відповідного договору. Непрофесійний статус страхувальника й асиметрія сторін договору страхування дають можливість розглядати страхувальників – фізичних осіб як споживачів страхових послуг і, відповідно, поєднувати питання здійснення та захисту їхніх прав зі здійсненням і захистом прав споживачів. У зв’язку з цим встановлено, що до договірних відносин зі страхування за участю фізичної особи як споживача можуть застосовуватися норми Закону України “Про захист прав споживачів” у частині, не врегульованій страховим законодавством. Споживачем страхових послуг запропоновано вважати не лише дієздатну фізичну особу, яка укладає зі страховиком договір страхування, а й фізичну особу, в інтересах та на користь якої укладений договір страхування, та яка отримує страхову послугу, необхідну для задоволення особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних із підприємницькою діяльністю цієї фізичної особи або виконанням нею обов’язків найманого працівника.
|
Ключові слова | договір страхування; сторони договору; страховик; страхувальник; правосуб’єктність сторін; правоздатність; дієздатність; права та обов’язки |
References | Bibliography Authored books 1. Milovska N, Dohovirni zobov’iazannia zi strakhuvannia u tsyvilnomu pravi Ukrainy: problemy teorii ta praktyky (2019) (in Ukrainian). 2. Nadon V, Sub’iektyvnyi obov’iazok yak element zmistu tsyvilnykh pravovidnosyn (Pravo 2017) (in Ukrainian). 3. Pohribnyi S, Mekhanizm ta pryntsypy rehuliuvannia dohovirnykh vidnosyn u tsyvilnomu pravi Ukrainy (Pravova yednist 2009) (in Ukrainian). 4. Zelisko A, Pidpryiemnytski yurydychni osoby pryvatnoho prava yak sub’iekty tsyvilnykh pravovidnosyn (Prykarpat nats un-t im Vasylia Stefanyka 2016) (in Ukrainian). 5. Zozuliak O, Nepidpryiemnytski yurydychni osoby yak sub’iekty tsyvilnoho prava: teoretychnyi ta praktychnyi aspekty (Pidruchnyky i posibnyky 2017) (in Ukrainian).
Journal articles 6. Milovska N, ‘Legal status of the consumer of insurance services under the law of Ukraine’ (2017) 4 (26) Jurnalul juridic naţional: teorie şi practică 84 (in English). 7. Borysova V, ‘Instytut yurydychnoi osoby u pravi Ukrainy’ (2010) 12 Pravo Ukrainy 28 (in Ukrainian). 8. Machuskyi V, ‘Vzaiemne strakhuvannia: orhanizatsiino-pravovi aspekty’ (2008) 4 Pravo Ukrainy 64 (in Ukrainian). 9. Milovska N, ‘Korporatyvni vidnosyny u sferi vzaiemnoho strakhuvannia’ (2017) 5–2 Pravo i suspilstvo 84 (in Ukrainian). 10. Milovska N, ‘Sub’iektnyi sklad dohovirnykh zobov’iazan zi strakhuvannia’ (2017) 2–1 Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu 90 (in Ukrainian). 11. Sokil L, ‘Pro neobkhidnist utochnennia poniattia “spozhyvach strakhovykh posluh”’ (2012) 19 Finansy, oblik i audyt 183 (in Ukrainian). 12. Suleimenov M, ‘Zashchyta hrazhdanskykh prav po zakonodatelstvu Respublyky Kazakhstan’ (2004) 6 Yuryst 445 (in Russian). 13. Yakibchuk N, ‘Osoblyvosti sub’iektnoho skladu pravovidnosyn strakhuvannia tsyvilnoi vidpovidalnosti vlasnykiv transportnykh zasobiv’ (2008) 47 Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka 112 (in Ukrainian).
Conference papers 14. Kharytonov Ye, Kharytonova O, ‘Aktualni problemy tsyvilnoi pravosub’iektnosti uchasnykiv informatsiino-komunikatsiinykh vidnosyn’ v Aktualni problemy pryvatnoho prava: materialy XVII nauk.-prakt.konf., prysviach. 97-i richnytsi z dnia narodzh. dok. yuryd. nauk, prof. V. Maslova (Pravo 2019) 128 (in Ukrainian). 15. Slipchenko S, ‘Pravozdatnist yurydychnoi osoby ta litsenzuvannia yii vydiv diialnosti’ v Aktualni problemy pryvatnoho prava: materialy XVII nauk.-prakt.konf., prysviach. 97-i richnytsi z dnia narodzh. dok. yuryd. nauk, prof. V. Maslova (Pravo 2019) 113 (in Ukrainian). 16. Zaiets O, ‘Reformuvannia instytutu strakhuvannia Ukrainy z urakhuvanniam polozhen uhody pro asotsiatsiiu z Yevropeiskym Soiuzom’ v Pravova reforma v suchasnykh umovakh: dosiahnennia i perspektyvy: materialy VI Mizhnar. nauk-prakt. konf. (Nats aviats un-t 2016) 265 (in Ukrainian).
Theses 17. Cherniak O, ‘Tsyvilno-pravovyi status spozhyvacha u konteksti adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu’ (avtoref dys kand yuryd nauk 2011) (in Ukrainian). 18. Michurin Ye, ‘Obmezhennia mainovykh prav fizychnykh osib (tsyvilno-pravovyi aspekt)’ (dys d-ra yuryd nauk 2009) (in Ukrainian). 19. Milovska N, ‘Teoretychni zasady tsyvilno-pravovoho rehuliuvannia dohovirnykh vidnosyn zi strakhuvannia’ (dys dok yuryd nauk 2019) (in Ukrainian). 20. Sherhunova E, ‘Hrazhdansko-pravovoe polozhenye osnovnykh uchastnykov strakhovykh otnoshenyi (dys kand yuryd nauk 2013) (in Russian).
|
Електронна версія | Завантажити |