Право на свободу мирних зібрань як одне із прав і свобод людини привертає увагу дослідників, які спрямовують свої пошуки на теоретичне обґрунтування змісту цього права, а також пересічних людей, які прагнуть зрозуміти зміст і призначення права на свободу мирних зібрань, аби мати об’єктивну можливість скористатися суб’єктивною волею реалізувати власний інтерес у формі права на свободу мирних зібрань. Соціальні, економічні, політичні, внутрішньо державні та міждержавні глобалізаційні процеси, що відбуваються на початку ХХІ ст., зумовлюють необхідність у переосмисленні сформованого праворозуміння права на свободу мирних зібрань.

Метою статті є аналіз теоретичних основ розуміння права на свободу мирних зібрань і застосування норм позитивного права для регулювання відповідних суспіль них відносин з його здійснення, та на основі цього формування правової позиції розуміння змісту права на свободу мирних зібрань.

Процес інтелектуального осмислення права на свободу мирних зібрань, формування усталеного бачення змісту цього права, вираженого у конкретних правових формулах про сутність і функціонування права на свободу мирних зібрань, неабияк вплине на правову культуру людини, забезпечить функціональні умови здійснення права на свободу мирних зібрань і його здійснення у реальних суспільних відносинах, урегульованих за допомогою норм позитивного права, які спиратимуться на природно-правові начала розуміння права загалом та права на свободу мирних зібрань зокрема.

Праворозуміння змісту права на свободу мирних зібрань можливе, по-перше, з огляду на розуміння змісту права на свободу мирних зібрань, а саме: усвідомлення розуміння елементів права і свободи у змісті цього права. По-друге, формування єдиної доктрини сфери застосування права на свободу мирних зібрань, яка не може і не повинна обмежуватися політичною складовою людського буття. По-третє, важливим є усвідомлення умови здійснення права на свободу мирних зібрань, яка являє собою широке поле реалізації можливостей особистості, за умови невтручання у приватноправову сферу суб’єктів державної влади. По-четверте, розуміння поняття “збиратися”, яке підтверджує правову позицію про ідентифікацію права на свободу мирних зібрань не лише як права колективного, а й як права індивідуального, окремої людини. По-п’яте, формування на основі загальнотеоретичного розуміння змісту права на свободу мирних зібрань усталеного праворозуміння доктрини змісту права на свободу мирних зібрань та особливостей механізму (алгоритму) його здійснення як елемента змісту правовідносин.

Bibliography

Authored books

1. Kravchenko L, Spravedlyvist yak vybir (Molod 1998) (in Ukrainian).

2. Rabinovych P, Osnovy teorii ta filosofii prava (Medytsyna i pravo 2021) (in Ukrainian).

3. Skakun O, Teoriia derzhavy i prava (Konsum 2001) (in Ukrainian).

Dictionaries and encyclopedias

4. Botanov O, ‘Svoboda’ v Yurydychna entsyklopediia, t 6 (Ukr еntsykl 2003) (in Ukrainian).

5. Murashyn H, ‘Pravo zbyratysia myrno, bez zbroi i provodyty zbory, mitynhy, pokhody i demonstratsii’ v Yurydychna entsyklopediia, t 6 (Ukr еntsykl 2003) (in Ukrainian).

6. Slovnyk ukrainskoi movy, t 3: Z (Bilodid I holova redkol, Nauk dumka 1972).

Journal articles

7. Pankevych O, ‘Kolektyvni liudski prava: deiaki filosofsko-pravovi ta zahalnoteoretychni aspekty (do yuvileiu Zahalnoi deklaratsii prav liudyny)’ [2018] 9 Pravo Ukrainy (in Ukrainian).

8. Rabinovych P, ‘Universalnyi kanon liudskykh prav’ (2018) 9 Pravo Ukrainy (in Ukrainian).

9. Sambor M, ‘Pravo yak ponyattia ta pidkhody do yoho rozuminnia’ (2011) 87 Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Yurydychni nauky (in Ukrainian).

10. Sambor M, ‘Pravova pozytsiia v ukrainskii pravovii doktryni’ [2018] 2 (107) Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Yurydychni nauky (in Ukrainian).

11. Sambor M, ‘Svoboda, yak element prava na svobodu myrnykh zibran’ [2018] 3 (94) Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav (in Ukrainian).

Theses

12. Desyatnyk V, ‘Krytychne pravoznavstvo: metodolohichni osnovy’ (dys d-ra yuryd nauk, 2018) (in Ukrainian).

13. Zavalniuk V, ‘Antropolohizatsiia prava yak tendentsiia rozvytku yurysprudentsiyi suchasnoyi Ukrayiny’ (avtoref dys d-ra yuryd nauk, 2019) (in Ukrainian).

14. Regeda E, ‘Kollektivnye prava etnicheskikh obshchnostei v konstitutsionnom prave Rossiiskoi Federatsii’ (avtoref dys kand yuryd nauk 2009) (in Russian).

Websides

15. Yarmol L, Vando S, ‘Poniattia, znachennia svobody ta ii vzaemozviazok iz pravom’ <http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/32121/1/42-252-257.pdf> (accesed: 31.07.2021) (in Ukrainian).