Метою статті є аналіз та узагальнення практики Верховного Суду (ВС) щодо правового режиму окремих категорій земель.

Аналіз результатів розгляду основних категорій господарських справ протягом 2020 р. дає підстави стверджувати, що значну частину справ, розглянутих господарськими судами, становлять справи зі спорів, які виникають із земельних відносин. Така ситуація зумовлюється здебільшого недоліками законодавства й неоднозначністю його тлумачення. У цьому аспекті значної актуальності набуває аналіз позицій ВС щодо правового режиму окремих категорій земель із метою сприяння формуванню усталеної судової практики.

Незважаючи на відсутність законодавчого визначення категорії “правовий режим земель”, у науці земельного права вона набула широкого розповсюдження.

У статті під правовим режимом земель пропонується розуміти встановлений правовими нормами порядок та умови використання земель України. Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 Земельного кодексу України (ЗК України) до земель України належать усі землі в межах її території, зокрема острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі транспорту, промисловості, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ч. 1 ст. 19 ЗК України).

 Авторки проаналізували низку рішень ВС щодо правового режиму окремих категорій земель, виокремили правові позиції по категоріям земель, а також висвітлили проблемні питання щодо набуття права власності та способів захисту прав на землю.

У статті зроблено висновок, що значну частину земельних спорів становлять спори щодо набуття права власності та способів захисту прав на землю. Подальше дослідження правових позицій ВС та їх правозастосування сприятимуть формуванню усталеної практики в означеній сфері.

Bibliography

Authored books

1. Miroshnychenko A, Zemelne pravo Ukrainy: рidruchnyk (2-he vyd, dopovn i pererob, Alerta, TsUL 2011) (in Ukrainian)

Journal articles

2. Sharapova S, ‘Osoblyvosti pravovoho rezhymu zemel za umovy kompleksnoho yikh vykorystannia’ (2021) 1 Pravo i suspilstvo (in Ukrainian).

3. Sydor V, ‘Pravovyi rezhym zemel v zemelnomu zakonodavstvi Ukrainy’ [2010] 8 (119) Advokat 27–31 (in Ukrainian).