Стаття присвячена проблематиці дотримання прав людини під час засто сування примусового годування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою. Проаналізовано правовий порядок вирішення конфлікту, який виникає між природним правом людини на особисту недоторканність і позитивним обов’язком держави зберегти життя особи, що перебуває під її контролем.

 Метою статті є висвітлення ключових новацій вітчизняного законодавства щодо сутності примусового годування як крайнього заходу для збереження життя ув’язненого, підстав і порядку ухвалення судом рішення про примусове годування, а також з’ясування відповідності цих нововведень європейським стандартам у сфері захисту прав людини.

Примусове годування як засіб впливу на ув’язнених не вважається нелюдським чи таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням. При цьому мають існувати об’єктивні медичні підстави для такого примусу, а характер і процедура примусового годування мають бути якомога більш гуманними та супроводжуватися мінімально необхідним рівнем фізичного примусу.

На рівні національного законодавства встановлено чіткі положення щодо фіксації персоналом пенітенціарних установ факту відмови ув’язненого від прийняття їжі. Наявність очевидної загрози життю такої особи обов’язково має підтверджуватися медичними документами. Примусове годування може застосовуватися виключно на підставі рішення суду, ухвалено за клопотанням прокурора. Для встановлення стану здоров’я ув’язненого або засудженого суд має право викликати іншого лікаря. Ухвала суду про примусове годування має обмежений строк дії (30 днів) і може бути оскаржена в апеляційному порядку, що зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Зроблено висновок, що в Україні запроваджено належний законодавчий механізм застосування примусового годування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, який відповідає європейським стандартам у сфері прав людини. Під час розгляду клопотання прокурора суд зобов’язаний встановити чіткі медичні підстави для застосування примусового годування, а процедура судового розгляду передбачає необхідні гарантії прав людини, дотримання яких дає можливість ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

На Уряд покладено завдання розробити і затвердити порядок примусового годування, а також умови тримання засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від прийняття їжі. У контексті дотримання прав людини особливої уваги потребує унормування меж і способів застосування уповноваженими суб’єктами фізичного примусу (сили) під час примусового годування.

Bibliography

Authored books

1. Lekhtmets A, Pont Y, ‘Okhorona zdorov’ia ta medychna etyka v penitentsiarnykh ustanovakh’ v Posibnyk dlia medychnoho personalu penitentsiarnykh ustanov ta inshoho personalu, vidpovidalnoho za stan zdorov’ia zasudzhenykh ta uv’iaznenykh (Rada Yevropy 2016) (in Ukrainian).