Стаття присвячена дослідженню особливостей застосування в Англії процедури транскордонної неспроможності, аналізу здійснення внутрішньодержавної процедури неспроможності, ускладненої іноземним елементом, і конкурентних проваджень.

Наголошено, що законодавством Великої Британії про неспроможність передбачено три категорії проваджень: 1) класична процедура транскордонної неспроможності, яка характеризується принципом унітаризму та полягає в існуванні однієї внутрішньо-національної процедури неспроможності з її наступним визнанням Великою Британією і наданням необхідної допомоги; 2) внутрішньодержавна процедура неспроможності, ускладнена іноземним елементом (наприклад, наявний боржник чи кредитор – іноземець); 3) конкурентні провадження, тобто існування двох і більше одночасних внутрішньо-національних проваджень щодо одного боржника, одне з яких має місце у Великій Британії. У статті розкрито особливості здійснення кожної з наведених категорій проваджень.

 За результатами проведеного дослідження автор доходить висновку про наявність різного правового регулювання ініціювання внутрішньодержавної процедури неспроможності в Англії залежно від типу іноземного боржника – фізичної чи юридичної особи. Доведено, що згідно з чинними положеннями Акта неспроможності керуючий іноземною процедурою неспроможності не може ініціювати внутрішньодержавну процедуру неспроможності щодо боржника – фізичної особи. Виявлено відсутність в Англії спеціального правового регулювання щодо боржників-іноземців – фізичних осіб на відміну від юридичних осіб. Доведено, що ініціювання внутрішньодержавної процедури неспроможності щодо боржника-іноземця – юридичної особи є значно легшим, аніж щодо фізичної особи з огляду на можливість такого ініціювання із дотриманням певних встановлених вимог стосовно будь-якої іноземної юридичної особи.

Проаналізовано судову практику транскордонної неспроможності, а саме рішення судової установи штату Нью-Йорк, за результатами чого доведено можливість використання теорії територіалізму у транскордонній неспроможності. Обґрунтовано, що теорії універсалізму та територіалізму, як і теорія контракталізму, у чистому вигляді не можуть бути застосованими до конкурентних проваджень при транскордонній неспроможності. У зв’язку із цим автором запропоновано нову теорію територіального універсалізму як об’єднання теорій модифікованого універсалізму та кооперативного територіалізму.

Доведено, що конкурентні провадження являють собою приклад теорії територіального універсалізму. Обґрунтовано, що Регламент транскордонної неспроможності 2006 року є компромісним рішенням, адже його положення дозволяють існування одночасно трьох видів теорій транскордонної неспроможності – універсалізму, територіалізму і територіального універсалізму, залишаючи, таким чином, занадто велику дискрецію для судових установ.

Bibliography

Journal articles

1. Garrido J M, ‘No two snowflakes the same: the distributional question in international bankruptcies’ (2011) 46 Texas International Law Journal.

2. LoPucki L M, ‘Cooperation in International Bankruptcy: A Post-Universalist Approach’ (1999) 84 Cornell L. Rev. 696.

3. LoPucki L M, ‘The Case for Cooperative Territoriality in International Bankruptcy’ (2000) 98 Mich. L. Rev. 2216.

4. Westbrook J L, ‘A Global Solution to Multinational Default’ (2000) 98 Michigan Law Review (accessed: 15.10.2022).

5. Westbrook J L, ‘Choice of Avoidance Law in Global Insolvencies’ (1991) 17 Brook. J. Int’l L. 499.

6. Verbitska M, ‘Transkordonne bankrutstvo za zakonodavstvom Ukrainy’ [2016] 3 (7) Aktualni problemy pravoznavstva 47 (in Ukrainian).

Websites

7. Hazan N, ‘An Englishman in New York: COMI in the UK or the US?’ (Squire Sanders, 2014) (accessed: 15.10.2022).

8. Sutter O, ‘The centre of main interest is in the eye of the beholder: The perspective from Europe’ (2020) Norton Rose Fulbright (accessed: 15.10.2022).

9. Biriukov O, ‘Kontseptsiia tsentru osnovnykh interesiv u spravakh pro bankrutstvo fizychnoi osoby’ (Borg.expert, 2021) (accessed: 15.10.2022) (in Ukrainian).