Стаття присвячена дослідженню особливостей заклику та заперечення як інформаційних діянь і специфіки їх правової оцінки. Аналізується структура заклику та заперечення, визначаються обов’язкові їх компоненти. Висвітлюються можливі форми зовнішнього вираження інформаційних діянь. З’ясовується публічність як ознака закликів та заперечень, критикується законодавче її визначення. Акцентується увага на співвідношенні публічного заклику до діяння та підбурювання до кримінального правопорушення.

Мета статті – з’ясування особливостей публічних закликів та заперечень і формулювання рекомендацій та однозначних підходів до їх кваліфікації.

Основні результати дослідження полягають у встановленні єдиної інформаційної природи заклику та заперечення й окресленні на основі цього особливостей їх кваліфікації: для констатації заклику та заперечення встановлюються їхні обов’язкові компоненти – відомості про діяння, до яких закликається адресат, і спонукання (для публічних закликів), вказівки на визначені законом факти та на їх невизнання (для заперечень); проведення лінгвістичної експертизи не є обов’язковим, воно є бажаним у складних ситуаціях, однак висновок експерта не є правовою кваліфікацією; заклик може виражатися усно, письмово, а також через паралінгвістичні засоби, серед яких особливої уваги заслуговує контекст; заперечення можуть не бути спонукальними; публічність має трактуватись як повідомлення інформації значному колу осіб; публічні заклики не містять ознак співучасті, завдяки чому вони відрізняються від підбурювання до кримінального правопорушення.

У висновку формулюються основні особливості закликів і заперечень як інформаційних діянь, засновані на тому, що вони мають як спільні, так і відмінні риси. Констатується, що висловлення заклику серед значного, але визначеного кола осіб, слід вважати публічним, а також те, що заклик має відмінну природу від підбурювання до злочину.

Bibliography

Authored books

1. Filonenko M, Psykholohiia spilkuvannia: pidruchnyk (Tsentr uchb l-ry 2008) (in Ukrainian).

2. Rubashchenko M, Kryminalna vidpovidalnist za posiahannia na terytorialnu tsilisnist i nedotorkannist Ukrainy (Pravo 2016) (in Ukrainian).

Edited books

 3. Dudorov O, ‘Ob’iektyvna storona zlochynu’ v Navrotskyi V (red), Ukrainske kryminalne pravo. Zahalna chastyna: pidruchnyk (Iurinkom Inter 2013) 187 (in Ukrainian).

Dictionaries

 4. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (Busel V uklad i holov red, Perun 2005) (in Ukrainian).

Journal articles

5. Panov M, Kharytonov S, ‘Kryminalne pravoporushennia: poniattia ta yoho vydy’ (2021) 3 Pravo Ukrainy 32 (in Ukrainian).

6. Romantsova Ya, ‘Paralinhvistychni zasoby komunikatsii’ [2021] 47 (2) Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia 83–4 (in Ukrainian).

Websites

7. Legislation on denial crimes. Transitional Justice and Memory in the EU <http://www. proyectos.cchs.csic.es/transitionaljustice/content/legislation-denial-crimes> (accessed: 05.11.2022).