Метою статті є визначення комплексу організаційно-правових інструментів юридичного механізму формування достовірних даних про факти руйнації природного середовища України внаслідок збройної агресії Російської Федерації (РФ), що може слугувати підставою притягнення держави-агресора до міжнародноправової відповідальності щодо відшкодування завданої Україні екологічної шкоди.

 Констатовано, що підставою притягнення РФ як держави-агресора до міжнародноправової відповідальності та сплати репарацій Україні за руйнацію довкілля внаслідок російсько-української війни є міжнародно-правові документи, що є джерелами міжнародного гуманітарного права, та багатосторонні природоохоронні угоди.

 Наголошено, що з точки зору формування доказової бази важливим є порівняльний аналіз актуальних даних моніторингу стану довкілля й окремих природних ресурсів за фактами заподіяння екологічних збитків внаслідок збройної агресії із тими, що фіксувалися до повномасштабного вторгнення РФ в Україну, а також доведення причинно-наслідкового зв’язку між фактами заподіяння і настання екологічної шкоди.

 Встановлено, що відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй українська армія протидіє неспровокованій збройній агресії РФ і застосовує силу винятково у цілях оборони, захисту суверенітету та територіальної цілісності України, відтак до нашої держави не повинні застосовуватися санкції міжнародно-правової відповідальності за заподіяння шкоди навколишньому середовищу внаслідок воєнних дій Збройних Сил України.

Окреслено інституційну складову юридичного механізму визначення і фіксації екологічної шкоди, яку формує низка органів державної влади України: Державна екологічна інспекція України та її Оперативний штаб, Міністерство захистудовкілля та природних ресурсів України, Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генерального прокурора України, які комплексно забезпечують проведення державного екологічного контролю, здійснення постійного моніторингу довкілля і його природних компонентів, збору доказової бази та належної фіксації фактів заподіяння екологічної шкоди. Підтримано ідею щодо необхідності вдосконалення методології визначення шкоди навколишньому природному середовищу через впровадження концепції екосистемних послуг.

Проаналізовано підзаконні нормативно-правові акти України, що є підставою розрахунку екологічних збитків і втрат від збройної агресії РФ. Наголошено на важливості залучення закордонних експертів та активізації інших форм міжнародного співробітництва для оцінювання і верифікації розмірів шкоди, завданої довкіллю України в умовах війни, а також здійснення поструйнаційного моніторингу.

Bibliography

Authored books

1. Hrynchak V, Dyplomatychni zasoby myrnoho vrehuliuvannia mizhnarodnykh superechnostei (mizhnarodno-pravovi aspekty) (LNU imeni Ivana Franka 2012) (in Ukrainian).

2. Medvedieva M, Teoretychni ta praktychni aspekty realizatsii mizhnarodno-pravovykh norm u haluzi okhorony navkolyshnoho seredovyshcha (Feniks 2012) (in Ukrainian).

3. Kopylov M, Yuridichieskaia otvetstvennost za ekolohicheskiie priestuplieniia (RUDN 2004) (in Russian).

Edited books

4. Kravchenko O (zah red), Voienni dii na skhodi Ukrainy – tsyvilizatsiini vyklyky liudstvu (EPL 2015) (in Ukrainian).

Journal articles

5. Keiver M. ‘The Pacific salmon war: The defense of necessity revisited’ (1998) 21 Dalhousie Law Journal 408–28 (in English).

6. Rosokhata D, ‘Rol orhaniv ekolohichnoho kontroliu u fiksatsii voiennykh zlochyniv proty dovkillia na terytorii Ukrainy (2022) 74 Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia yurydychna 139–46 (in Ukrainian).

 Websites

7. Rosiiski okupanty zruinuvaly polovynu Irpinia: yak tekhnolohii dopomahaiut otsinyty zbytky <https://forbes.ua/inside/rosiyski-okupanti-zruynuvali-polovinuirpenyayak-tekh no logii-dopomogli-otsiniti-zbitki-u-922-mln-08072022-7062> (accessed: 10.07.2022) (in Ukrainian).