З початку повномасштабної війни та запровадження воєнного стану, Україна зіштовхнулася з новими реаліями та суспільними відносинами, які потребують правового визначення та врегулювання. Суттєвих змін в умовах війни зазнав Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України). Ухвалені, доповнені та змінені норми є новелами кримінального процесу, що зумовило їх неоднакове тлумачення і застосування. Зокрема, наявна практика у застосуванні ч. 1 ст. 616 КПК України, а саме скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, вказує на наявність проблемних питань у її застосуванні. Враховуючи зазначені умови, неприпустимим є використання різночитань норм права для ухилення підозрюваних та обвинувачених осіб від виконання покладених на них процесуальних обов’язків, що зумовлює неможливість досягнення мети досудового розслідування та судового розгляду.

 Метою статті є визначення обов’язкових умов для скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період за ч. 1 ст. 616 КПК України, а також окреслення проблемних питань, що виникають у зв’язку з реалізацією норми вказаної статті.

Під час проведення дослідження були використані загальнонаукові теоретичні методи дослідження – аналізу, синтезу, абстрагування, а також методи тлумачення норм права – граматичний, логічний і системний.

Результатом дослідження є визначення умов застосування ч. 1 ст. 616 КПК України, а також детермінація проблем, які виникають при застосуванні вказаної норми права.

Отримані результати дослідження можуть використовуватись як методика для правозастосування ч. 1 ст. 616 КПК України, а також для використання у подальших наукових дослідженнях із вказаної тематики.