Попри те що технології штучного інтелекту, принаймні як особливого типу програмного забезпечення, вже стали реальністю повсякденного життя, у цивільному праві досі відсутні норми, які б регулювали особливості використання штучного інтелекту в цивільному обігу. Значна частина наукових досліджень присвячена переважно теоретичним питанням, таким як визначення правової природи штучного інтелекту. Однак є й інший підхід – пошук серед існуючого цивільного права норм, які можуть бути використані в процесі правозастосування для усунення вказаних вище прогалин.

Метою статті є аналіз існуючих у межах цивільного права правових конструкцій, які можуть опосередковувати введення штучного інтелекту в цивільний обіг.

З’ясовано, що до відносин зі штучним інтелектом може бути застосований за аналогією закону цивільно-правовий режим тварин, однак в обмеженому колі правовідносин, а саме застосування за аналогією правил деліктної відповідальності за шкоду, заподіяну твариною, до випадків, коли шкоду заподіяно внаслідок використання штучного інтелекту.

Встановлено, що до відносин щодо відшкодування шкоди, заподіяної штучним інтелектом, може бути застосовано правила відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, якщо пристрій (механізм), наділений системою штучного інтелекту, відповідає ознакам джерела підвищеної небезпеки (наприклад, авто мобіль з автономним керуванням).

Окреслено категорії договорів щодо створення штучного інтелекту та загальні межі використання договору як регулятора відносин щодо штучного інтелекту.

Піддано критиці пропозиція використати вже існуючу конструкцію товариства з обмеженою відповідальністю як “оболонку” для штучного інтелекту.

Проаналізовані в цій статті правові конструкції в межах існуючого права, які можуть бути використані для усунення прогалин цивільного права з метою введення штучного інтелекту в цивільний обіг, не вичерпують усі можливі випадки. Крім того, у міру впровадження технологій штучного інтелекту в цивільний обіг, переліктаких конструкцій буде невпинно зростати. Це ймовірно спричинить необхідність пошуку загальних підходів цивільно-правового регулювання відносин щодо штучного інтелекту.

Bibliography

Authored books

1. Ugo P, The Laws of Robots. Crimes, Contracts, and Torts (Springer 2013) (in English).

Journal articles

2. Bayern S, ‘The implications of modern business-entity law for the regulation of autonomous systems’ (2015) 93 Stan. Tech. L. Rev. 93–112 (in English).

3. Cerka P, Grigiene Jurgita, Sirbikyte Gintare, ‘Liability for damages caused by artificial intelligence’ (2015) 31 Computer Law & Security Review 386 (in English).

4. Giuffrida I, Lederer F, Vermerys N, ‘A Legal Perspective on the Trials and Tribulations of AI: How Artifificial Intelligence, the Internet of Things, Smart Contracts, and Other Technologies Will Affect the Law’ [2018] 68 (3) Case W. Rsrv. L. Rev. 767–8 (in English).

5. Koos S, ‘Artifical Intelligence as Disruption Factor in the Civil Law: Impact of the use of Artificial Intelligence in Liability, Contracting, Competition Law and Consumer Protection with Particular Reference to the German and Indonesian Legal Situation’ [2021] 36 (1) Yuridika 243–4 (in English). 6. Kolodin D, Batailiuk D, ‘Shchodo pytannia tsyvilno-pravovoi vidpovidalnosti za shkodu, zavdanu robotyzovanymy mekhanizmamy zi shtuchnym intelektom (robotamy)’ (2018) 33 Chasopys tsyvilistyky 87–91 (in Ukrainian).

7. Marushchak Ya, ‘Tovarystva v Yevropeiskomu Soiuzi: prava ta obov’iazky yikh uchasnykiv’ (2017) 6 Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo 45 (in Ukrainian).

8. Michurin Ye, ‘Pravova pryroda shtuchnoho intelektu’ (2020) 5 Forum prava 71 (in Ukrainian).

9. Posykaliuk O, ‘Pravova pryroda shtuchnoho intelektu: mizh “ob’iektom” i “sub’iektom”’ (2022) 3 Pravo Ukrainy 116–23 (in Ukrainian).

Conference papers

10. Kokhanovska O, ‘Tsyvilno-pravova vidpovidalnist sub’iektiv informatsiinykh vidnosyn za umov podalshoho rozvytku avtonomnykh robotiv i shtuchnoho intelektu’ v R Maidanyk (vidp red), Modernizatsiia tsyvilno-pravovoi vidpovidalnosti. Matvieievski tsyvilistychni chytannia. Materialy mizhn. nauk.-prakt. konf. (2019) (in Ukrainian).

11. Nekit K, ‘Shchodo mozhlyvosti samostiinoi mainovoi vidpovidalnosti robotiv (shtuchnoho intelektu)’ v R Maidanyk (vidp red), Modernizatsiia tsyvilno-pravovoi vidpovidalnosti. Matvieievski tsyvilistychni chytannia. Materialy mizhn. nauk.-prakt. konf. (2019) (in Ukrainian).

Theses

12. Luts D, ‘Tvaryny yak ob’iekt tsyvilnykh pravovidnosyn’ (dys kand yuryd nauk, 2015) (in Ukrainian).