Протистояння держав і різноманітних недержавних акторів протягом історії людства ніколи не зводилося до суто військових засобів і не обмежувалося періодами офіційно проголошених воєн. Історія гібридних методів ведення воєн є не лише напрямом, а й цілою перспективною сферою наукових досліджень. Але в контексті безпосередніх практичних потреб доцільно аналізувати сучасні форми їх використання й осмислення. Важливою передумовою появи гібридних воєн стала заборона війни у міжнародному праві, що, безумовно, відобразило суттєві зміни у світогляді значної частини людства. Сучасна й всезагальна форма заборони війни у міжнародному праві представлена у Статуті Організації Об’єднаних Націй (ООН). Ці принципи послідовно розкривалися й удосконалювалися в наступних актах ООН.

Гібридну війну можна визначити як новий тип протистояння держав між собою та з недержавними акторами, діалектично пов’язаний із забороною в міжнародному праві звичайної війни як засобу національної політики. У вузькому розумінні, характерному для військових аналітиків, гібридна війна становить поєднання регулярних та іррегулярних методів ведення війни. У широкому і більш відповідному реаліям баченні гібридна війна є видом протистояння, заснованим на неофіційних, неавторизованих чи замаскованих невоєнних і воєнних ворожих діях, спрямованих на ураження всіх сфер життєдіяльності суспільства, включно з функціонуванням держави й економіки, соціальними комунікаціями, модусами поведінки людей. Можна визначити такі характеристики гібридної війни: транскордонність, тотальність і безперервність;неофіційний характер, за якого держави уникають формального проголошення війни; спрямованість на створення контрольованого реального чи суб’єктивно відчутного хаосу; домінування невоєнних засобів; різноманітність і ситуативність методів, що не піддаються точній класифікації, а відповідають вразливостям кожної сфери життєдіяльності та цінностей людини й суспільства; відсутність чіткої межі між зовнішньою і внутрішньою політикою в здійсненні й протидії гібридній війні; широке використання методів психологічного впливу на населення.

Bibliography

Authored books

1. Fleming B, The Hybrid Threat Concept: Contemporary War, Military Planning and the Advent of Unrestricted Operational Art. Fort Leavenworth (United States Army Command and General Staff College 2011) (in English).

 2. Tarasiuk V, Zastosuvannia informatsiinykh tekhnolohii v umovakh hibrydnoi viiny (GlobeEdit 2020) (in Ukrainian).

Edited books

3. Sari A (ed), Hybrid threats and the law: Concepts, trends and implications (The European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats 2020) (in English).

4. Hibrydni zahrozy Ukraini i suspilna bezpeka. Dosvid YeS i Skhidnoho partnerstva. Analitychnyi dokument (Martyniuk V red, 2018) (in Ukrainian).

5. Horbulin V (red), Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front (NISD 2017) (in Ukrainian).

 Journal articles

6. Pyrozhkov S, Bozhok Ye, Khamitov N, ‘Natsionalna stiikist (rezylientnist) krainy: stratehiia i taktyka vyperedzhennia hibrydnykh zahroz’ (2021) 8 Visnyk NAN Ukrainy (in Ukrainian).

Websites

7. Roepke W-D, Thankey H, ‘Resilience: the first line of defence’ (NATO Review, 27.02.2019) <https://www.nato.int/docu/review/articles/2019/02/27/resilience-thefirstline-of-defence/index.html> (accessed: 10.01.2022) (in Ukrainian).

8. Gerasimov V, ‘Cennost’ nauki v predvidenii. Novye vyzovy trebujut pereosmyslit’ formy i sposoby vedenija boevyh dejstvij’ (Voenno-promyshlennyj kur’er, 27.02.2013) <http://www.vpk-news.ru/articles/14632> (accessed: 10.01.2022) (in Russian).

9. Horbulin V, ‘Iakyi Feniks narodytsia zi zgharyshcha svitovoi hibrydnoi viiny?’ (Dzerkalo tyzhnia) <https://zn.ua/ukr/article/print/internal/yakiy-feniks-naroditsya-zi-zgarischasvitovoyigibridnoyi-viyni-259112_.html> (accessed: 10.01.2022) (in Ukrainian).