Інститут визнання правочинів недійсними у процедурі банкрутства має безпосередній вплив як на перебіг усієї процедури банкрутства загалом, так і на повернення активів боржника, наповнення ліквідаційної маси, а також захист інтересів кредиторів зокрема. Це пояснюється тим, що при наближенні до неминучого економічного краху боржник, намагаючись уникнути неплатоспроможності, вчиняє абсолютно невигідні для нього правочини або ж, навпаки, зі злісним умислом намагається врятувати своє майно, передавши його третій особі. Ба більше, досліджуваний інститут настільки глибоко пускає своє коріння, що його прообраз траплявся навіть у праві Стародавнього Риму.

Метою статті є комплексний аналіз інституту визнання правочинів недійсними у процедурі банкрутства в Україні, актуальних позицій судової практики, виявлення колізій і прогалин у правовому регулюванні цього інституту, а також надання пропозицій щодо його удосконалення.

Підкреслюється, що в частині оскарження правочинів боржника нововведенням у Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) є заміна “конкурсного кредитора” на “кредитора”, що призводить до розширен-ня суб’єктного складу, якому надається право на таке оскарження (спростування майнових дій) і може мати наслідком безпідставне затягування процедури банкрутства.

Відзначено, що з огляду на приписи ч. 3 ст. 42 КУзПБ, у випадку визнання господарським судом правочину недійсним, треті особи, які вчинили такий правочин із боржником, зобов’язані повернути майно до ліквідаційної маси. Водночас за відсутності у вказаній нормі положень щодо двосторонньої реституції існує ризик порушення права власності добросовісних набувачів.

Констатовано, що визнавати недійсними правочини боржника у процедурі банкрутства необхідно як у випадку наявності умислу приховати кошти, так і в разі їх збитковості чи квазіделікту.

Запропоновано диференціювати строк “недовіри” залежно від ситуації, зокрема, тривалістю в один рік – для оскарження збиткових правочинів, вчинених без злого умислу боржника, три роки – в разі наявності квазіделікту, від 10 до 15 років – у випадку, якщо у боржника був умисел приховати свої активи.

Визначено, що у разі, якщо до початку періоду “недовіри” у боржника є ознаки неплатоспроможності, то початком перебігу цього періоду варто вважати саме момент настання ознак неплатоспроможності. Запропоновано встановити заборону на визнання договору пожертви недійсним, якщо його укладено боржником не раніше одного року, який передував відкриттю провадження у справі про банкрутство і він не супроводжувався злим умислом боржника чи його контрагента з метою зменшення ліквідаційної маси, а сума пожертви не перевищує 100 мінімальних заробітних плат на момент укладання договору і це не призвело до неплатоспроможності боржника чи її загрози, а також за умови, що обдарований у подальшому не відчужив пожертвуване майно.

Запропоновано передбачити можливість спростування мирової угоди та визнання позову як майнових дій боржника, якщо він ними завдає збитків кредиторам або зменшує розмір ліквідаційної маси.

Висловлюється погляд щодо зміни позиції Верховного Суду у частині нерозповсюдження нових підстав для визнання правочинів боржника недійсними, що передбачені ст. 42 КУзПБ щодо справ, відкритих за положеннями цього Кодексу і для яких не сплинув трирічний строк.

Bibliography

Authored books

1. Endemann W, Das Deutsche Konkursverfahren (Fues’s Verlang 1859) (in German).

2. Butyrskyi A, Zakhody shchodo vidnovlennia platospromozhnosti borzhnyka yak shliakh podolannia bankrutstva (Knyhy 2008) (in Ukrainian).

3. Golmsten A, Uchenye o prave kredytora oproverhat yurydycheskye akty, sovershennыe dolzhnykom v eho ushcherb, v sovremennoi yurydycheskoi lyterature (Typ M M Stasiulevycha 1894) (in Russian).

4. Malyshev K, Ystorycheskyi ocherk konkursnoho protsessa (Typ Tovaryshchestva “Obshchestvennaia polza” 1871) (in Russian).

5. Poliakov B, Pravo nespromozhnosti (bankrutstva) v Ukraini: pidruchnyk dlia studеntiv vyshchyh navchnyh zakladiv (In Yure 2011) (in Ukrainian).

6. Shershenevich G, Konkursnoe pravo. Vtoroe yzdanye (Typ Ymperatorskoho unyversyteta 1898) (in Russian).

7. Telyukina M, Konkursnoe pravo: Teoriya praktika i processa (Delo 2002) (in Russian).

 Journal articles

8. Belianevych O, ‘Pro osoblyvosti zastosuvannia norm pro pozovnu davnist u spravakh pro bankrutstvo’ (2017) 10 Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo 8 (in Ukrainian).

9. Honcharenko O, Chernenko O, Kovalyshyna O, ‘Pravova pryroda tryrichnoho stroku, peredbachenoho statteiu 42 Kodeksu Ukrainy z protsedur bankrutstva’ (2021) 6 Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i parvo 77, 78 (in Ukrainian).

 10. Radzyviliuk V, ‘Vyznannia nediisnymy ta vidmova vid pravochyniv (dohovoriv) borzhnyka u sudovii protseduri sanatsii’ (2013) 3 Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Yurydychni nauky 46 (in Ukrainian).