Вплив кольору на людину важко переоцінити. Так, біологічно ми налаштовані реагувати певним чином на різні кольорові подразники, тоді як відповідно до культури та традиції ми надаємо кольору різного соціального значення, що допомагає об’єднуватись у різні спільноти, ідентифікувати нашу належність до них. Так само і маркетинг важко уявити без задіяння різних кольорів. Тому не дивно, що компанії намагаються захистити свої фірмові кольори, зокрема як торговельну марку, і протидіяти використанню таких кольорів своїми конкурентами.

Нині існує три способи, за допомогою яких колір може бути частиною торговельної марки: як частина традиційної марки (що містить інші визначальні ознаки; як-от слова та форми); як єдина послідовна ознака зовнішнього вигляду продукту; як колір як такий (також відомий як абстрактний колір). Саме цей останній спосіб і стане предметом нашого дослідження.

Захист кольору як торговельної марки є відносно недавнім явищем. До 1980-х років захист абстрактних кольорів був переважно неможливим відповідно до більшості національних законів про торговельні марки. Такий захист допускався лише за доктриною недобросовісної конкуренції.

Метою статті є порівняння захисту фірмових кольорів як торговельних марок у Сполучених Штатах Америки та Європейському Союзі (на прикладі права Німеччини та Великої Британії).

Встановлено, що за останні кілька десятиліть фірмові кольори пройшли шлях від повного невизнання за ними неможливості бути зареєстрованими як торговельні марки до закріплення такої можливості на законодавчому рівні. Значну роль при цьому відіграла судова практика, причому як у країнах загального, так і континентального права. Підхід США та Європейського Союзу щодо правового захисту фірмових кольорів як торговельних марок має низку спільних ознак. По-перше, колір як такий чи комбінація кольорів у принципі може бути зареєстровано як торговельну марку. По-друге, в заявці на реєстрацію необхідно подати графічне відо-браження кольору як такого чи комбінації кольорів, яке б давало змогу визначити межі правової охорони, яка буде надана у разі реєстрації такої торговельної марки. По-третє, необхідно підтвердити, що колір як такий чи комбінація кольорів мають розрізняльну здатність, як правило, набуту внаслідок використання.

Bibliography

Edited books

1. Sudova praktyka Sudu Yevropeiskoho Soiuzu u sferi intelektualnoi vlasnosti (2016) (in Ukrainian). 2. Bainbridge D, Intellectual Property (Eighth edition, Pearson Education Limited 2010) (in English).

Journal articles

3. Caldarola M, ‘Questions Relating to Abstract Colour Marks: Recent Developments in Germany’ [2003] 25 (6) E.I.P.R. 248 (in English).

4. Carapeto R, ‘A Reflection About the Introduction of Non-Traditional Trademarks’ (2016) 34 Waseda Bulletin of Comparative Law 41 (in English).

5. Schulze Ch, ‘Registering Colour Trade Marks in the European Union’ [2003] 25 (2) E.I.P.R. 59–60 (in English).

6. Stobbs J, Geoff W, ‘United Kingdom Trade Mark and Design Decisions 2013’ [2014] 45 (2) IIC – International Review of Intellectual Property and Competition Law 222 (in English).

7. Stretch J, ‘The colour purple’ (2013) 163 New Law Journal 17 (in English).

Websires

8. Shambarta M, ‘Can non-traditional signs, such as colours, scents and sounds be protected under Trademark Law? If not, what are the alternatives to do so? A comparative analysis between Europe and United States of America’ <http://mslawyers.eu/images/ publication_documents/Can_non-traditional_signs,_such_as_colours,_scents_ and_sounds_be_protected_under_Trade_Mark_Law.pdf> (accessed: 23.12.2022) (in English).

9. Steinkühler M-A, ‘The modernisation of German trademark procedures’ (Copyright Mars – IP, Feb 21, 2022) <https://www.mars-ip.eu/post/the-modernisation-of-germantrademarkprocedures?lang=en> (accessed: 23.12.2022) (in English).