Останні десятиліття штучний інтелект і його місце в правовій системі дедалі частіше стають предметом правових досліджень, кількість яких збільшується з геометричною прогресією. Одним із найбільш популярних питань, які розкриваються у цих працях, є питання про правову природу штучного інтелекту. Актуальність саме таких наукових розвідок обумовлена принаймні двома взаємопов’язаними чинниками. По-перше, штучний інтелект досить широко використовується у різних сферах суспільної життєдіяльності, а звичайний споживач може стикнутися із застосуванням штучного інтелекту вже в своєму повсякденному житті. Це ставить завдання пошуку правових форм, які б опосередковували введення технологій штучного інтелекту в цивільний обіг. По-друге, технологія штучного інтелекту є чимось новим для права, нічого подібного раніше не існувало. І йдеться про поєднання штучним інтелектом двох елементів: 1) об’єктивного (“штучний” / “artificial”) – такий, що не існує в природі, створений людиною із застосуванням досягнень науки та техніки; 2) суб’єктивного (“інтелект” / “intelligence”) – здатність мислити, розуміти й вчитися, замість того, щоб робити речі автоматично. А вже це ставить перед науковцями завдання щодо пошуку місця штучного інтелекту в систе мі елементів цивільних відносин (“об’єкт” чи “суб’єкт”).

Метою статті є з’ясування переваг і недоліків підходу, відповідно до якого штучний інтелект, залежно від ситуації, може розглядатися або як об’єкт, або як суб’єкт правовідносин.

Окрема увага в статті приділяється дослідженню можливості застосування для визначення правової природи штучного інтелекту розробленої в німецькому праві теорії Teilrechtsfähigkeit.

У висновку сформульовано переваги застосування теорії Teilrechtsfähigkeit до штучного інтелекту: 1) забезпечує диференційний підхід щодо розмежуванняштучного інтелекту, який має правовий режим об’єкта, від того, який наданий правовий статус суб’єкта; 2) надає можливість уникнути складного до застосування якісного критерію щодо відповідності технічних можливостей штучного інтелекту мінімальним вимогам присвоєння йому правосуб’єктності, як вольових, так і інтелектуальних; 3) створює умови для запровадження “динамічної” правоздатності штучного інтелекту, яка може змінюватись залежно від функцій, які він виконує.

Bibliography

Authored books

1. Ehrlich E, Die Rechtsfähigkeit (Puttkammer & Mühlbrecht 1909) (in German).

2. Wolff H J, Organschaft und juristische Person. Untersuchungen zur Rechtstheorie und zum öffentlichen Recht. Juristische Person und Staatsperson (Heymanns 1933) (in English). Edited books 3. Schirmer J-E, ‘Artificial Intelligence and Legal Personality: Introducing “Teilrechtsfähigkeit”: A Partial Legal Status Made in Germany’ v Thomas Wischmeyer, Timo Rademacher (eds), Regulating Artificial Intelligence (Springer 2020) (in English).

 Journal articles

4. Balkin J, ‘The Path of Robotics Law’ (2015) 6 California Law Review 57 (in English).

5. Koos S, ‘Artificial Intelligence as Disruption Factor in the Civil Law: Impact of the use of Artificial Intelligence in Liability, Contracting, Competition Law and Consumer Protection with Particular Reference to the German and Indonesian Legal Situation’ [2021] 36 (1) Yuridika 240 (in English).

6. Milinkovic I, ‘The Moral and Legal Status of Artificial Intelligence (Present Dilemmas and Future Challenges)’ [2021] 1 (1) Law and Business 34 (in English).

7. Mocanu D M, ‘Gradient Legal Personhood for AI Systems-Painting Continental Legal Shapes Made to Fit Analytical Molds’ (2022) 1 Front Robot AI 7 (in English).

8. Ryan C, ‘Robots in American Law’ (2016) 4 University of Washington School of Law Research Paper (accessed: 22.03.2022) (in English).

9. Stefán I, ‘Examining the Issues of Legal Personhood of Artificial Intelligence and Robots’ [2019] 38 (1) Publicationes Universitatis Miskolciensis. Sectio Juridica et Politica 480 (in English).

10. Katkova T, ‘Shtuchnyi intelekt v Ukraini: pravovi aspekty’ (2020) 6 Pravo i suspilstvo 48 (in Ukrainian).

Conference papers

10. Baranov O, ‘Internet rechei i shtuchnyi intelekt: vytoky problemy pravovoho rehuliuvannia’ IT-pravo: problemy ta perspektyvy rozvytku v Ukraini: zb. mater. 2-i Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (2017) 34–5 (in Ukrainian).

Theses

11. Stefanchuk M, ‘Teoretychni zasady tsyvilnoi pravosub’iektnosti fizychnykh osib ta osoblyvosti yii zdiisnennia’ (dys d-ra yuryd nauk, 2020) (in Ukrainian).

Websites

12. ‘Artificial Intelligence Market by Offering (Hardware, Software, Services), Techno logy (Machine Learning, Natural Language Processing), Deployment Mode, Organization Size, Business Function (Law, Security), Vertical, and Region (2022– 2026)’ (accessed: 22.03.2022) (in English).