Статтю присвячено проблемі удосконалення криміналістичних методів і засобів запобігання злочинам, припинення злочинної діяльності на початковому етапі, коли злочинець тільки замишляє, планує вчинення певного діяння. У розділі “Криміналістична профілактика” в умовах незакінченого злочину виникає профілактичне завдання раннього виявлення умислу особи злочинця, актуалізації його сутності та плануванні особливостей застосування попереджувальних заходів. У межах цього завдання проведено аналіз сучасних здобутків наук юридичної психології, кримінології та криміналістики зі створення “криміналістичного портрета” такого зловмисника.

Ми відзначили, що ефективних рекомендацій щодо роботи зі слідами пам’яті на сьогодні недостатньо і більшість із них не відповідають сучасним науковим досягненням та запитам правоохоронної практики. Одна з таких проблем перебуває на перетині юридичної психології та криміналістичної профілактики і стосується ранньої діагностики та протидії злочинній поведінці правопорушника. Дослідження спрямоване на вивчення особи, яка вже має злочинний намір, що формується під час думок про вчинення (або можливе) вчинення злочинних дій; підготовку до них (або вчинення частини з них); людина перебуває у “стані готовності до скоєння злочину”.

Ґрунтуватися ми пропонуємо на тому, що злочинні дії – це не спалах, не мить. Багаторічні спостереження доводять, що це послідовні етапи реалізації злочинного наміру та злочинних дій. Починатися можуть як порівняно нормальні задуми, дії. Наголошуємо, що вже на цій стадії потрібна рання діагностика внутрішньої рушійної сили, що спонукає людину до дії або певного типу поведінки, пов’язаної з її потребами та моніторингом останніх. Завдання ж оперативного працівника – визначити мету та попередити спрямованість до злочинних дій.

 Зазначено про те, що наскільки особистість “заражена” антигромадськими поглядами, що має соціальну спрямованість, можна з’ясувати лише розглянувши комплекс її потреб, інтересів, мотивів дії.

Предметом нашого дослідження є людська поведінка. Завдання – вловити та з’ясувати різницю та деталі, що відрізняються і видні “неозброєним” оком. За допомогою принципа, коли певне звернення, добір методу дії чи бездіяльності, ставлення до обставин тощо показує особистість злочинця.

Метою статті є вивчення особи, яка вже має злочинний намір, що формується під час думок про вчинення (чи можливе) вчинення злочин них дій; підготовку до них (чи вчинення частини з них); людина перебуває у “стані готовності до вчинення злочину”.

Тезово навели технологію (алгоритм) створення та використання моделі особистості невідомого злочинця (у вигляді послідовно виконуваних етапів).

 Проілюстровано аналіз понять “модус операнді” (спосіб дій злочинця) та “почерк” злочинця на прикладах практики застосування методу – аналізу профілю особистості злочинця, розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.

Будь-яка діяльність людини обумовлена психічними якостями людини, рівнем розумових знань та емоційно-вольовим розвитком. Людина вибирає і вдосконалює прийоми та способи виконання дій, найбільш імовірні для її темпераменту, мотивів і психологічного стану. Проте темперамент шліфує психічні прояви людини: впливає на темп рухів, мови; прояви мислення, емоцій; зумовлює процеси психічної діяльності тощо. Але від нього не залежать інтереси та моральні принципи особистості.

Вказано, що якщо уважно робити попереджувальні дії, уважно виявляти події, які не вкладаються у загальну схему або здаються дивними, можна успішно передбачити поведінку злочинців.

Помічено, що недостатність інформації про осіб, які вчинили злочин, на момент виявлення ознак злочину та початкового етапу розслідування компенсується наявністю узагальнених даних про потенційні типи можливих злочинців, що відповідають обставинам діяння, яке розслідується. Ці відомості дають висувати версії про безпосередніх виконавців та співучасників злочину, механізм скоєння злочину, можливі місця їх знаходження, збереження знарядь і предметів злочину, дії щодо приховання слідів злочину тощо.

Наведено, що запобігання злочинності – це система заходів, що вживаються державними органами, громадськими організаціями, представниками влади та іншими особами, і спрямовані на протидію процесам детермінації злочинності, що мають на меті ресоціалізацію потенційних злочинців, повернення до нормального життя в суспільстві, запобігання вчиненню нових злочинів.

Підсумовуючи, зазначено, що відмінні риси кожної особистості – це результат життєвого досвіду людини, яка вчинила злочин, що є інтегральним результатом усієї сукупності умов, способу життя, власної активності тощо.

Bibliography

Authored books

1. Kazavets R, Yurydychna psykholohiia: navchalnyi posibnyk (Alerta 2017) (in Ukrainian).

 2. Konovalova V, Shepitko V, Yurydychna psykholohiia: akademichnyi kurs (In Yure 2004) (in Ukrainian).

3. Skrypchenko O, L Volynska, Z Ohorodniichuk, Zahalna psykholohiia: pidruchnyk (Lybid 2005) (in Ukrainian).

4. Shepitko V, Psykholohiia sudovoi diialnosti: navchalnyi posibnyk (Pravo 2006) (in Ukrainian).

Edited and translated books

5. Aldzhernon Ch S, Sad Prozerpiny (Donskogo M per, Hudozhestvennaja literatura 1977) (in Russian).

6. Bekkaria Chezare, O prestuplenijah i nakazanijah (per s ital, Moskva 1995) (in Russian).

7. Duglas D, Olshejker M, Psihologicheskij portret ubijcy. Metodiki FBR (Centr uchebnoj literatury 2021) (in Russian).

8. Naukovo-praktychnyi komentar Kryminalnoho kodeksu Ukrainy (Dzhuzha O, Savchenko A, Cherniei V, Yurinkom Inter 2016) (in Ukrainian).

Journal articles

9. Burgess A, Hartman C, Ressler R, Douglas J, McCormack A, ‘Sexual Homicide – A Motivational Model’ (1986) 1 Journal of Interpersonal Violence 251–72 (in English).

10. Fedorak L, ‘Zlochynnyi namir u kryminalnomu pravi Ukrainy’ (2015) 11 Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrainy 44–8 (in Ukrainian).

11. Get’man G, ‘Ispol’zovanie metoda modelirovanija pri ustanovlenii lichnosti neizvestnogo prestupnika’ [2013] 2 (4) Teorija i praktika pravovedenija 1–8 (in Russian).

12. Levitov N, ‘Frustracija – odin iz vidov psihicheskih sostojanij’ (1967) 6 Voprosy psihologii 120 (in Russian).

13. Svientikova M, ‘Osoba zlochyntsia yak element kryminalistychnoi kharakterystyky nezakonnoho vvezennia, vyhotovlennia ta rozpovsiudzhennia pornohrafichnykh predmetiv’ (2011) 4 Forum prava 657–62 (in Ukrainian).