Назва статті | Місце мирової угоди при неплатоспроможності (банкрутстві) |
---|---|
Автори |
ВАЛЕРІЯ РАДЗИВІЛЮК
докторка юридичних наук, професорка, професорка кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9562-8735 www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57205677838 vradziv@hotmail.com
|
Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
Випуск | 5 / 2022 |
Сторінки | 81 - 92 |
Анотація | Інтеграційні процеси викликали величезний інтерес не тільки до законодавчих актів європейських країн, положення яких регламентують відносини банкрутства, неспроможності, конкурсу, до дослідження погодженого розвитку у сфері правової регламентації названих відносин, а й до джерел права, які існували в історичному минулому та були присвячені цим питанням. Сприяє зазначеному інтересу єдине торговельне-економічне коріння та ділові звичаї, на ґрунті яких зародилося та отримало свій подальший розвиток європейське право банкрутства. Прагнення України стати повноправним членом Європейського Співтовариства, процеси європейської інтеграції обумовлюють не тільки розробку нових нормативних актів, а й вдосконалення вже існуючих, які більше відповідають вимогам сьогодення. Національне право банкрутства та Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) як основна зовнішня форма його юридично-офіційного буття є складовою правової європейської культури, про це свідчить і сучасний стан європейського законо давства, положення якого регламентують ті відносини, які у нас отримали назву відносин банкрутства. Дослідження положень зарубіжного законодавства про банкрутство, неспроможність, конкурсного законодавства дає змогу дійти певного висновку. Зокрема, стосовно того, що до тенденцій правового регулювання відносин, пов’язаних із неплатоспроможністю, які почали яскраво проявлятися та стали особливо очевидними у минулому столітті, слід, безумовно, підкреслити зміщення акцентів у регулюванні зазначених відносин. Останнє відбувається у напрямі встановлення правовими засобами передумов для створення найбільш сприятливих умов для боржника з метою відновлення його платоспроможності та врегулювання боргів, що так чи інакше має місце практично в усіх країнах світу, особливо у країнах із розвинутою економікою. Проте при зверненні до положень вітчизняного законодавства про банкрутство з’ясовується, що без комплексного правового регулювання залишиться важливий інститут банкрутства – йдеться про мирову угоду, яка протягом двадцяти років була унормована законодавством про банкрутство. До проблем, пов’язаних з унормуванням відносин банкрутства, процедур банкрутства, зокрема й такої судової процедури банкрутства, як мирова угода, зверталася низка вітчизняних науковців. Зокрема, О. Бірюков, А. Бутирський, І. Вечірко, В. Джунь, Б. Поляков, Р. Поляков, В. Радзивілюк, О. Рубан. Водночас праці зазначених науковців не були спеціально присвячені проблемам, унормування мирової угоди у КУзПБ. Саме тому виникла нагальна необхідність звернення до цього питання. Мета статті – виявити підстави, проблеми та наслідки відмови українського законодавця від такої судової процедури банкрутства, як мирова угода; сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про банкрутство в частині проблем, що досліджуються. Встановлено, що з ухвалення КУзПБ правова регламентація відносин, пов’язаних із неплатоспроможністю конкурентоспроможних суб’єктів, які мають статус юридичної особи, зазнала суттєвих змін. У зв’язку з цим актуальною є відповідь на запитання, чи міститься у нормах законодавства про банкрутство достатньо положень, що можуть сприяти вирішенню проблеми, які виникають у зв’язку та внаслідок неплатоспроможності такого роду боржників. Авторка доходить висновку, що до загальносвітових тенденцій цього часу у сфері регламентації відносин банкрутства, неспроможності, конкурсу відносяться ті, які пов’язані з впровадженням до названого законодавства багатоваріантних можливостей запобігання банкрутству (неспроможності) боржника; наявний багатий європейський досвід правового регулювання мирової угоди в історичному минулому та нині; брак унормування національним законодавством судової мирової угоди сприятиме погіршенню правового становища боржника, порушенню одного з основних завдань регламентації названих відносин – забезпеченню балансу інтересів учасників правовідносин банкрутства.
|
Ключові слова | мирова угода; мирова угода у провадженні у справах про банкрутство; боржник; законодавство про банкрутство; судові процедури банкрутства |
References | Bibliography Authored books 1. Radziviluk V, Bankruptcy prevention (insolvency): economic and legal aspect (AspectPolygraph Publishing House LLC 2013) (in English). 2. Shershenevych H, Konkursnyy protsess (Statut 2000) (in Russian).
Journal articles 3. Radzyvilyuk V. Kontseptualni zminy tsilovoyi spryamovanosti novitn’oho zakonodavstva pro bankrut·stvo (2019) 8 Pravo Ukrainy (in Ukrainian). Newspaper articles 4. Polyakov B, Polyakov R, ‘Miski kvity abo Myrova uhoda u protseduri bankrut·stva’ [2020] 13 (1467) Zakon i biznes <https://zib.com.ua/ua/141984.html> (accessed: 10.04.2022) (in Ukrainian). 5. Postanova KHS VS shchodo mozhlyvosti ukladennia myrovoi uhody pislia vvedennia v diiu Kodeksu z protsedur bankrutstva (Yurydychna Hazeta online, 24.07.2020) <https://yur-gazeta.com/golovna/postanova-kgs-vs-shchodo-mozhlivosti-ukladennyamirovoyiugodi-pislya-vvedennya-v-diyu-kodeksu-z-pro.html> (accessed: 10.04.2022) (in Ukrainian).
|
Електронна версія | Завантажити |