Правове становище фізичних осіб в економічному обігу має значні особливості порівняно з суб’єктами, що наділені статусом юридичної особи. Виступаючи у ролі споживачів фізичні особи можуть бути обтяжені значною кількістю боргів, а якщо так, то вони мають нести ризики, пов’язані з невиконанням взятих на себе зобов’язань у випадку їх неплатоспроможності.

Інститут неплатоспроможності фізичних осіб є вельми ефективним способом захисту добросовісних боржників, які опинилися у скрутному матеріальному стано вищі з об’єктивних причин. Застосування норм цього інституту на практиці дає змогу боржникам відновити свою платоспроможність, організовано погасити вимоги кредиторів та звільнитися від боргів.

 Метою статті є формулювання та аналіз змісту основних принципів, на яких базується інститут неплатоспроможності фізичних осіб в Україні, обґрунтування їх змісту на основі положень вітчизняного законодавства про банкрутство, а також викладення власного бачення напрямів удосконалення законодавства у зазначено-му аспекті, що сприятиме подоланню існуючих проблем і покращенню ефективності реалізації його норм на практиці.

Автори доходять висновку, що в основі регламентації відносин неплатоспроможності фізичних осіб, які не мають статусу суб’єктів підприємницької діяльності, що була запроваджена Кодексом України з процедур банкрутства (КУзПБ), лежить система іманентних цьому інституту принципів, які, на жаль, не знайшли відображення у нормах чинного законодавства.

Встановлено, що аналіз книги 4 КУзПБ дає змогу виділити п’ять принципів, які максимально висвітлюють всю сутність інституту неплатоспроможності фізичних осіб. Це принципи: економічності; неоплатності; пріоритету процедури реструктуризації боргів; виключності процедури погашення боргів; добросовісності.

Суть принципу економічності полягає у тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи повинна здійснюватися з мінімальними, необхідними для цього витратами.

 Оскільки ініціатором справ про неплатоспроможність є виключно боржник, то їх передумовою повинна бути його неоплатність. Тому умови відкриття цих справ повинні бути напряму пов’язані з терміном “неоплатність” як неможливістю погасити борги кредиторам внаслідок недостатності активів у боржника.

Пріоритетність процедури реструктуризації означає, що вона вводиться одразу з відкриттям справи про неплатоспроможність. Підсумком процедури реструктуризації є погашення (оплата, врегулювання) всіх боргів фізичної особи – боржника.

Стадія погашення боргів має субсидіарний характер, оскільки вводиться як підсумок незадовільних результатів підготовчої або планової частини реструктуризації.

Принцип добросовісності полягає у тому, що учасники справи про неплатоспроможність, реалізовуючи свої права, не повинні вчиняти дії, направлені на порушення (утиск) майнових прав або завдання шкоди іншим учасникам.

Bibliography

Authored books

1. Butyrskyi A, Zakhody shchodo vidnovlennia platospromozhnosti borzhnyka yak shliakh podolannia bankrutstva (Knyhy–XXI 2008) (in Ukrainian).

2. Dzhun V, Instytut nespromozhnosti: svitovyi dosvid rozvytku i osoblyvosti stanovlennia v Ukraini (Iurydycheskaia praktyka 2006) (in Ukrainian).

3. Poliakov B, Pravo nespromozhnosti (bankrutstva) v Ukraini: pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv (In Yure 2011) (in Ukrainian).

4. Pryhuza P, Problemy teorii i praktyky konkursnoho prava v Ukraini: nespromozhnist ta bankrutstvo (Kharkiv yurydychnyi 2009) (in Ukrainian).

5. Rabinovych P, Osnovy zahalnoi teorii prava ta derzhavy: navchalnyi posibnyk (vyd 9-e, zi zminamy, Krai 2007) (in Ukrainian).

 Journal articles

6. Radzyviliuk V, ‘Metod, pryntsypy ta funktsii prava bankrutstva (nespromozhnosti)’ (2010) 82 Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Yurydychni nauky 23–5 (in Ukrainian).

7. Koziubra M, ‘Pryntsypy prava: metodolohichni pidkhody do rozuminnia pryrody ta klasyfikatsii v umovakh suchasnykh hlobalizatsiinykh transformatsii’ (2017) 11 Pravo Ukrainy 142–64 (in Ukrainian).