Незважаючи на чималу кількість наукових досліджень правового становища суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм і форм власності, серед науковців відсутня єдність у розумінні поняття організаційноправової форми, в обґрунтованості застосування цього поняття до юридичних осіб, господарювання, окремих видів юридичних осіб тощо.

 Не містить відповіді на ці питання і чинне законодавство, передусім Цивільний кодекс України (ЦК України) і Господарський кодекс України (ГК України), які по-різному підходять до визначення суб’єктів цивільних і господарських відносин. Пропозиція розробників Концепції оновлення Цивільного кодексу України (Концепція), а також авторів проєкту Закону України “Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період” щодо відмови від таких суб’єктів господарювання, як державні, комунальні та приватні підприємства, фермерські господарства, від поділу кооперативів на сільськогосподарські, виробничі і обслуговуючі тощо, не враховує реалій економічного життя, а тому не може бути реалізована. До того ж низка положень Концепції не відповідає нормам Конституції України.

За результатами аналізу чинного законодавства відстоюється існування закріплених у ГК України та інших нормативно-правових актах господарського законодавства організаційно-правових форм суб’єктів господарювання, оскільки зведення всіх, діючих у сфері економіки, юридичних осіб до організаційно-правової форми товариства не дає повної інформації про цю юридичну особу, зокрема, про форму власності, на якій вона заснована, про її роль, місце та виконувані функції в економічній системі країни.

Обґрунтовано заперечення проти запровадження у законодавство поняття “об’єднання юридичних осіб” із їх поділом на підприємницькі об’єднання, державні та комунальні підприємницькі об’єднання. Натомість проголошення їх об’єднаннями суб’єктів господарювання дасть змогу бути учасниками таких об’єднань не лише юридичним особам, а й фізичним особам – підприємцям.

Bibliography

Authored books

1. Hrudnytskaya S, Khozyaystvennaya pravosubektnost hosudarstvennykh predpryyatyy: problemy teoryy y praktyky (Yuho-Vostok 2011) (in Russian).

2. Dzhurynskyі V, Pravove stanovyshche hospodarskykh obyednan v Ukryini (Yurinkom Inter 2010) (in Ukrainian).

3. Kravets I, Pravove stanovyshche subіektiv orhanizatsiіno-hospodarskykh povnovazhen (Yurinkom Inter 2010) (in Ukrainian).

4. Pylypenko A, Shcherbyna V, Osnovy hospodarskoho prava Ukrainy (MAUP 1995) (in Ukrainian). 5. Shcherbyna V, Subіekty hospodarskoho prava (Yurinkom Inter 2008) (in Ukrainian).

Journal article

6. Snisarenko L, ‘Orhanizatsiіno-pravova forma: ponіattіa ta praktychne znachennіa dlіa lehitymatsii subіektiv ekonomichnoіi diіalnosti’ (2015) 8 Derzhavne upravlinnіa: udoskonalennіa ta rozvytok (in Ukrainian).

Theses

 7. Harahonych O, ‘Hospodarska pravosubіektnist aktsionernykh tovarystv’ (avtoref dys d-ra yuryd nauk, 2020) (in Ukrainian).

8. Hrynyuk R, ‘Pravovyі status komunalnykh pidpryіemstv v Ukraini’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2001) (in Ukrainian).

9. Isakov M, ‘Pravovyy status pidpryіemstva yak subіekta hospodaryuvannіa’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2006) (in Ukrainian).

10. Prokopіev R, ‘Hospodarsko-pravovyі status pidpryіemstv zaliznychnoho transportu Ukrainy’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2021) (in Ukrainian).

11. Yasynovska O, ‘Pravovyі status derzhavnykh hospodarskykh obіednan’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2020) (in Ukrainian).