| Назва статті | Стратегія антикрихкості у забезпеченні кібербезпеки України: правовий аспект |
|---|---|
| Автори |
ТАРАС ТКАЧУК
доктор юридичних наук, доцент, заступник директора інституту (з навчальної та наукової роботи) Навчально-наукового гуманітарного інституту Національної академії Служби безпеки України ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4620-3300 tarast25@gmail.com
НАТАЛІЯ ТКАЧУК
кандидатка юридичних наук, провідна наукова співробітниця наукової лабораторії дослідження проблем забезпечення інформаційної безпеки та інформаційно-аналітичної діяльності Науково-організаційного центру Національної академії Служби безпеки України ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4311-0712 natalie-tkachuk@ukr.net
|
| Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
| Випуск | 8 / 2022 |
| Сторінки | 76 - 94 |
| Анотація | Кібербезпека держави безпосередньо впливає на стабільність усіх критично важливих сфер: військової, економіки, зовнішньої політики, медицини, освіти тощо. Держава, в особі уповноважених органів, може впровадити ефективні кіберполітики та використовувати дорогі ІТ-системи, проте якщо у державі діють більш низькі стандарти кібербезпеки, аніж у наших міжнародних партнерів, операційні процесі на тактичному рівні можуть опинитися під загрозою. Власне, у цьому контексті роль правового чинника є першоосновою. Впровадження апробованих стандартів та їх імплементація у національне законодавство має відбуватися досить оперативно, а також синхронно щодо основних гравців на міжнародному просторі. В умовах війни, підсиленої тотальною диджиталізацією, питання правового врегулювання збереження даних, управління ІТ-системами, швидкого й ефективного відновлення у разі кібератак стають ключовим ресурсом для успіху у кібервійні та протидії кіберзагрозам. Все це зумовлює необхідність пошуку нових, більш ефективних стратегій у сфері кібербезпеки. Національна система кібербезпеки повинна не лише протистояти викликам і загрозам зовнішнього середовища, адаптуватися до нових умов, а й зміц нювати власні спроможності в умовах непередбачуваності. На нашу думку, однією з таких актуальних стратегій може бути стратегія антикрихкості. Метою статті є екстраполяція основних загроз кібербезпеці держави, а також можливостей їхній протидії на стратегію антикрихкості Н. Талеба. Вироблення на цій основі конкретних пропозицій до удосконалення національного інформаційного законодавства у частині забезпечення кібербезпеки держави. У статті окреслено характерні загрозливі маркери сучасної кіберепохи: 1. Пропаганда набула нових форм як у контексті воєнної агресії, так і в захисті й обороні, активне поширення державою-агресоркою дезінформації, викривлення відомостей, а також виправдування або заперечення збройної агресії Російської Феде рації проти України. 2. Вразливість до кіберзагроз об’єктів критичної інфраструктури, систем зв’язку, космічної галузі тощо. 3. Виникнення нових типів загроз, пов’язаних із маніпуляцією. 4. Реальні загрози глобальному інформаційному суспільству та кожній людині несуть: мілітаризація кіберпростору, розв’язування широкомасштабних інформаційних війн, поширення екстремістських і маніпулятивних матеріалів, деструктивні інформаційно-психологічні впливи на індивідуальну, групову й суспіль ну свідомість, використання штучного інтелекту у військовій сфері тощо. У статті здійснено аналіз міжнародного та національного інформаційного законодавства. На цій основі доведено, що правовий чинник є базовим елементом систе ми кібербезпеки. У цьому контексті Україна потребує низки принципово важливих напрямів удосконалення інформаційного законодавства у сфері забезпечення кібербезпеки. Зроблено висновок, що чорнолебедині ризики і загрози вимагають від кіберпросто ру антикрихкості, здатності оновлюватися й отримувати користь від несподіваних ударів. Сьогодні ми маємо шукати можливості діяти на випередження. Для цього нам доведеться використовувати комплексний підхід, що включає в себе правові, кадрові та організаційні заходи, спрямовані на: аналіз і оцінку не лише добре відомих ризиків і загроз, з якими система кібербезпеки стикалася раніше, а й тих, що належать до Чорних лебедів, подій малопередбачуваних і непрогнозованих; розроблення різних прогнозних сценаріїв, які видаються найсуттєвішими і значущими для безпеки держав; вибудовування програм оперативного відновлення у випадку кіберзагроз; створення механізмів активної оборони у кіберпросторі. Система зазначених основоположних заходів і буде нашою стратегією антикрихкості в умовах як війни, так і ризиків, що постійно змінюються у нашому динамічному суспільстві. Доведено, що розвиток цифрового середовища, наскрізних цифрових платформ, технологій тощо став фундаментом для зародження та розвитку нових суспіль них відносин, потребує чіткого правового врегулювання. Водночас новий етап кіберзагроз, продемонстрований під час російськоукраїнської війни, вимагає подальшого удосконалення стратегії протидії ним. Національна система кібербезпеки має не лише ефективно стримувати деструктивні дії в кіберпросторі, досягати кіберстійкості на всіх рівнях і взаємодії всіх суб’єктів забезпечення кібербезпеки, а й посилювати власні спроможності в умовах непередбачуваності і невизначеності, в умовах збройної агресії проти України. Вона має ґрунтуватися на єдиних міжнародних правових засадах, обміну про такі загрози в режимі реального часу, подальшого розвитку партнерської взаємодії на всіх рівнях: міжнародному, державному та, особливо, державно-партнерському. Пріоритет нових підходів має відбуватися на основі правових підходів до впровадження новітwww.pravoua.com.ua 78 Тарас Ткачук, Наталія Ткачук ніх інформаційно-комунікаційних технологій, правових меж застосування штучного інтелекту, інтернету-речей, зокрема у військовій сфері, посилення юридичної відповідальності за використання кіберпростору проти миру, життя та гідності людей, негативних інформаційних впливів, розв’язування конфліктів тощо. Процеси технологічного розвитку кіберсфери у найближчі роки матимуть тенденцію до динамічного розвитку в усіх сферах соціуму, а особливо військовій, світ вже немислимий без цілеспрямованої глобальної інформатизації. Тому інформаційне право має посісти своє чільне місце як регулятор цих процесів, а також потужний механізм підвищення рівня захисту соціальних об’єктів від агресивного кібервпливу. |
| Ключові слова | антикрихкість; кібербезпека; кіберзагрози; інформаційне право; інформаційне законодавство |
| References | Bibliography Translated books 1. Taleb N, Antykrykhkist. Pro (ne)vrazlyve u realnomu zhytti (per z anhl, Nash format 2020) (in Ukrainian). 2. Taleb N, Chornyi lebid. Pro (ne)imovirne u realnomu zhytti (per z anhl, Nash format 2019) (in Ukrainian). Journal articles 3. Limnéll J, ‘The Exploitation of Cyber Domain as Part of Warfare: Russo-Ukrainian War’ [2015] 4 (4) International Journal of Cyber-Security and Digital Forensics 521–32 (in English). 4. Tamminga Ol, ‘Zum Umgang mit hybriden Bedrohungen. Auf dem Weg zu einer nationalen Resilienzstrategie’ (2015) 92 SWP-Aktuell 3 (in German). 5. Tkachuk T, Chystokletov L, Khytra O, Shyshko V, Ostapenko L, ‘Philosophical reflections on the information society in the context of a security-creating paradigm’ [2021] 13 (1) IJESDF 105–13 (in English). 6. Derev’ianko O, ‘Upravlinski aspekty zabezpechennia antykrykhkosti reputatsii pidpryiemstva’ (2014) 16 Vcheni zapysky: zb. nauk. prats 78 (in Ukrainian). 7. Dovhan O, Tkachuk T, ‘Pravove zabezpechennia informatsiinoi bezpeky derzhavy yak pidhaluz informatsiinoho prava: teoretychnyi dyskurs’ [2018] 2 (25) Informatsiia i pravo 84 (in Ukrainian). 8. Melnyk L, Matsenko O, Derykolenko O, Kyrylenko M, Starodub I, ‘Ekonomika pidpryiemstv, terytorii ta makroekonomichnykh system v umovakh tsyfrovykh transformatsii: vid stabilnosti y liniinoho myslennia do antykrykhkosti ta neliniinoho, innovatsiinoho myslennia’ (2021) 3 Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky 76 (in Ukrainian). 9. Fyliuk H, Siryk T, ‘Antykrykhkist yak nova stratehiia dosiahnennia konkurentnykh perevah pidpryiemstva’ [2021] 2 (25) Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk 54 (in Ukrainian).
Conference papers 10. Radutnyi O, ‘Antykrykhkist samorozvytku osobystosti proty chornoho lebedia shtuchnoho intelektu ta tsyfrovoi liudyny’ v Problemy samorozvytku osobystosti v suchasnomu suspilstvi: materialy Mizhnar. nauk. -prakt. konf., 15 lystop. 2019 r. (Pravo 2019) 133 (in Ukrainian). Websites 11. Valášek L, ‘Stát chystá zákon proti hrozbám z Ruska a Číny. Poslanec ANO svolal jen jeho odpůrce’ (Аktualne.cz, 20.04.2022) <https://zpravy.aktualne.cz/domaci/statpripravujezakony-na-hrozby-z-ruska-a-ciny/r~2e536588bfb511ecb5bd0cc47ab5f122> (accessed: 20.08.2022) (in Czech). 12. ‘Kanada zaboronyla Huawei buduvaty 5G infrastrukturu’ (Ukrinform, 20.05.2022) <https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3487472-kanada-zaboronila-huaweibuduvati5g-infrastrukturu.html> (accessed: 20.08.2022) (in Ukrainian). 13. ‘Nassim Taleb pro krykhkist, antykrykhkist ta padinnia velykykh imperii. Lektsiia’ (Forbes Ukraina, 09.03.2022) <https://forbes.ua/inside/nasim-taleb-pro-krikhkistantikrikhkistta-padinnya-velikikh-imperiy-lektsiya-09032022-4418> (accessed:20.08.2022) (in Ukrainian). 14. Pentsak Y, ‘Knyha: doslidzhennia “antykrykhkosti”’ (LB.ua, 21.05.2014) <https://lb.ua/ economics/2014/05/21/266991_doslidzhennya_antikrihkosti.html> (accessed: 20.08.2022) (in Ukrainian). 15. Zhukov Y, Shepeleva A, ‘Khakery Anonymous oholosyly kiberviinu Rosii’ (DW, 25.02.2022) <https://www.dw.com/uk/khakery-anonymous-oholosyly-kiberviinurosiiche rez-yii-napad-na-ukrainu/a-60917117> (accessed: 20.08.2022) (in Ukrainian). 16. ‘Ukraina zdobula odrazu dvi mizhnarodni nahorody za efektyvnyi kiberzakhyst’ (Derzhavna sluzhba spetsialnoho zv’iazku ta zakhystu informatsii Ukrainy, 17.05.2022) <https://cip.gov.ua/ua/news/ukrayina-zdobula-odrazu-dvi-mizhnarodni-nagorodi-zaefektivniikiberzakhist> (accessed: 20.08.2022) (in Ukrainian). 17. Valeria R, ‘Velykobrytaniia vidmovytsia vid posluh Huawei v 5G’ (ITsider, 07.07.2020) <https://itsider.com.ua/velykobrytaniya-vidmovytsya-vid-poslug-huawei-v-5g> (accessed: 20.08.2022) (in Ukrainian).
|
| Електронна версія | Завантажити |