Війна є складним соціальним явищем і характеризується численними соціальними, економічними, фінансовими, екологічними, політичними, інформаційними, воєнними ознаками. Воєнна складова утворює зміст війни, формує смисли цього соціального явища та змушує звертатися до права – єдиного опонента, здатного обмежити поширення у соцієтальному просторі руйнівних для існування людства чинників війни.

Не менш складним соціальним явищем є тероризм, протиправні ознаки якого безпосередньо реалізуються під час здійснення терористичної діяльності.

Метою статті є визначення правового змісту війни та сутнісних ознак тероризму, особливостей правової оцінки агресивної війни, державного тероризму, юридичної кваліфікації злочинів проти миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку і злочинів тероризму за національним законодавством та у міжнародному праві.

Дослідження природи війни і тероризму у юридичній науці здійснюються, як правило, окремо без поєднання проблемних аспектів, які виникають у соціальній практиці та потребують відповіді.

Перехід від світоглядних, загальнотеоретичних проблем, які ставить перед людст вом війна і тероризм, до спеціально юридичних, безумовно, утверджує наукову позицію про необхідність використання розробок науки міжнародного права, насамперед міжнародного гуманітарного права з виходом на імплементацію норм міжнародного права у національне законодавство, де чи не основним, окрім безпекових, виявляються кримінально-правові аспекти.

Іншим, не менш важливим аспектом, який змушує звернутися до проблеми правового визначення війни і тероризму, кваліфікації відповідних діянь є проблема державного тероризму, що суттєво актуалізовано під час агресивної війни Російської Федерації проти України.

Тому закономірними є актуальність і необхідність дослідження юридичної кваліфікації діяльності соціальних акторів, суб’єктів під час війни та здійсненні тероризму, коли така діяльність поєднується, маючи як спільні, так і відмінні ознаки.

Юридична кваліфікація протиправних діянь, пов’язаних із порушенням законів і звичаїв війни, з учиненням злочину агресії, злочинів проти людяності та кримінальних правопорушень, які становлять зміст тероризму, має різну правову природу, попри єдність певних об’єктивних ознак під час збройного конфлікту. Така відмінність має значення для вирішення завдань національного правосуддя згідно з положеннями національного кримінального законодавства та водночас виявляється у визначенні відповідних складів злочинів у міжнародному кримінальному праві, що є важливим для досягнення мети правосуддя, забезпечення невідворотності покарання за вчинені злочини, для підтримання міжнародного правопорядку.

Bibliography

Authored books

1. Repetskyi V, Lysyk V, Mizhnarodne humanitarne pravo: pidruchnyk (Znannia 2007) (in Ukrainian).

Edited books

2. Johan M.G. van der Dennen, ‘On War: Concepts, Definitions, Research Data – a Short Literature Review and Bibliography’ in UNESCO Yearbook on Peace and Conflict Studies 1980 (Greenwood Press 1981) (in English).

3. Stanton Jessica, ‘Terrorism, Civil War, and Insurgency’ in Erica Chenoweth and others (eds), The Oxford Handbook of Terrorism (Oxford Handbooks 2019) <https://doi. org/10.1093/oxfordhb/9780198732914.013.20> (in English).

4. Kolodii A, Kryvenko O, V Pashynskyi (red), Viiskove pravo Ukrainy: pidruchnyk (NUOU im Ivana Cherniakhovskoho, 2019) (in Ukrainian).

Journal articles

5. Korynevych A, Korotkyi T, ‘Spetsialnyi trybunal shchodo zlochynu ahresii proty Ukrainy: Realpolitik proty nevidvorotnosti pokarannia za zlochyn ahresii’ (2022) 2 Ukrainskyi chasopys mizhnarodnoho prava 39–42 (in Ukrainian).

6. Kudinov S, ‘Derzhavnyi teroryzm – vyznachennia ta kharakterystyka’ (2022) 2 Informatsiia i pravo 80–4 (in Ukrainian).

7. Patsurkivskyi P, Havryliuk R, ‘Pravova pryroda finansuvannia Rosiieiu mizhderzhavnoho teroryzmu ta yii viiny proty Ukrainy’ (2022) 71 Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Pravo 275 (in Ukrainian).

Websites

8. Sikkink Kathryn, ‘Using the 1933 Soviet Definition of Aggression to Condemn Russia Today’ (Just Security, 24.05.2022) <https://www.justsecurity.org/81629/using-the1933-soviet-definition-of-aggression-to-condemn-russia-today> (accessed: 30.08.2022) (in English).