Метою статті є з’ясування теоретичних і практичних аспектів формування доктрини войовничої демократії в Україні та її застосування у період російської агресії, виявлення проблем такого застосування, а також формулювання пропозицій з удосконалення відповідної практики конституційної правотворчості щодо заборони пропаганди тоталітарних практик комунізму, фашизму, нацизму й рашизму.

Войовнича демократія визначається як правове обмеження демократичних свобод з метою ізоляції демократичних режимів від загрози повалення законними засобами.

 Конституційний Суд України у рішеннях від 16 липня 2019 р. № 9-р/2019 і від 21 грудня 2021 р. № 3-р/2021 скорегував аксіологічний вектор конституційного ладу на користь войовничої демократії (взяти для порівняння його ж рішення від 27 грудня 2001 р. № 20-рп/2001, справа про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 р.).

У майбутньому, після перемоги у війні проти агресора, без комплексного реформування базових розділів Основного Закону не обійтися. Зокрема, чітко потрібно сформулювати ставлення до тоталітарних ідеологій і їх пропаганди: комунізму, фашизму, нацизму і, як зараз ми бачимо з огляду на нинішні події, – “рашизму”. Під рашизмом в умовах триваючої війни з упевненістю можна розуміти нову ідеологію та її тоталітарну практику, яку втілює в життя агресор.

Загрозу, яку несе “рашизм”, не слід абсолютно порівнювати із вже “усталеними ворогами”, такими як фашизм, нацизм і комунізм. Боротьба з останніми є боротьбою проти темного минулого, боротьба з рашизмом є боротьбою за нормальне майбутнє. При цьому в першому випадку загроза йде із середини суспільства, що може страждати на колективний нарцисизм, тоді як у випадку з рашизмом виклик іде ззовні, і має конкретні географічно окреслені межі.

Bibliography

Authored books

1. Flumann G, Streitbare Demokratie in Deutschland und den Vereinigten Staaten Der staatliche Umgang mit nichtgewalttatigem politischem Extremismus im Vergleich (Springer 2015) (in German).

2. Jaschke H-G, Streitbare Demokratie und innere Sicherheit: Grundlagen, Praxis und Kritik (Westdt Verl 1991) (in German).

3. Kirschner A, A Theory of Militant Democracy: The Ethics of Combatting Political Extremism (Yale University Press 2014) (in English).

4. Kommers P, Miller A, The Constitutional Jurisprudence of the Federal Republic of Germany (Duke University press 2012) (in English).

5. Levitsky S, Ziblatt D, How Democracies Die (Crown 2018) (in English).

6. Mannheim K, Diagnosis of Our Time. Wartime Essays of a Sociologist (Paul, Trench, Trubner & Company, Limited 1943) (in English).

7. Rijpkema B, Militant Democracy: The Limits of Democratic Tolerance (Routledge 2018) (in English).

8. Sajó A, Uitz R, Constitution of freedom: an introduction to legal constitutionalism (Oxford University Press 2017) (in English).

9. Tyulkina S, Militant Democracy: Undemocratic political parties and beyond (Routledge 2015) (in English).

Edited books

10. Frankenberg G, ‘The Learning Sovereign’ in Nergelius J (ed), Constitutionalism: New Challenges: European law from a Nordic perspective (Martinus Nijhoff Publishers 2008) 17–39 (in English).

11. Harris D, O’Boyle M, Warbrick K (eds), Law of the European Convention on Human Rights (Oxford University Press 2009) (in English).

12. Rak J, Bäcker R (eds), Neo-militant Democracies in Post-communist Member States of the European Union (Routledge 2022) (in English).

13. Rijpkema B (ed), Militant Democracy – Political Science, Law and Philosophy (Springer 2018) (in English).

14. Sajo A (ed), Militant Democracy (Issues in Constitutional Law) (Eleven International Publishing 2004) (in English).

15. Thiel M (ed), The ‘Militant Democracy’ Principle in Modern Democracies (Routledge 2009) (in English).

16. Barabash I H, ‘Konstytutsiyna reforma ta stabilnist konstytutsiynoho ladu: pravovyy analiz systemnoho vzayemozv’yazku’ in Pravova systema Ukrayiny: istoriya, stan ta perspektyvy, t 2: Konstytutsiyni zasady pravovoyi systemy Ukrayiny i problemy yiyi vdoskonalenny (Pravo 2008) 32–58 (in Ukrainian).

17. Nimchenko V I, Kryuchkov H K (red), Vidnovlena spravedlyvist. Pro zaboronu diyalnosti Kompartiyi Ukrayiny (Oriyany 2005) (in Ukrainian).

Journal articles

18. Accetti C I, Zuckerman I, ‘What’s Wrong with Militant Democracy?’ [2017] 65 (1S) Political Studies 182–99 (in English).

19. Bourne A K, Bértoa F C, ‘Mapping “Militant Democracy”: Variation in Party Ban Practices in European Democracies (1945–2015)’ [2017] 13 (2) European Constitutional Law Review 221–47 (in English).

20. Franzmann S T, ‘Wie lässt sich aus politikwissenschaftlicher Sicht ein Parteiverbot rechtfertigen?’ (2013) 19 MIP 46–52 (in German).

21. Loewenstein K, ‘Militant Democracy and Fundamental Rights’ (1937) 31 (3) American Political Science Review 417–33 (in English).

22. Loewenstein K, ‘Militant Democracy and Fundamental Rights’ (1937) 31 (4) American Political Science Review 638–58 (in English).

23. Malkopoulou A, Norman L, ‘Three Models of Democratic Self-Defence: Militant Democracy and Its Alternatives’ [2018] 66 (2) Political Studies 442–58 (in English).

24. Sajo А, ‘From Militant Democracy to the Preventive State’ (2006) 27 Cardozo Law Review 2255–94 (in English).

25. Weill R, ‘Secession and the Prevalence of Both Militant Democracy and Eternity Clauses Worldwide’ (2018) 40 Cardozo Law Review 905–90 (in English).

26. Barabash I H, ‘Dvadtsyat rokiv nezalezhnoho postupu: vtoma vid demokratii chy utverdzhennia novoho konstytutsiynoho proektu?’ (2011) 1 Byuleten Ministerstva yustytsiyi Ukrainy 5–13 (in Ukrainian).

27. Barabash I, ‘Pravo na zminu konstytutsiynoho ladu yak skladova pravosubiektnosti Ukrainskoho narodu’ (2019) 10 Pravo Ukrayiny 66–80 (in Ukrainian).

28. Berchenko H V, ‘Dekomunizatsiia v Ukraini: konstytutsiyno-pravovi aspekty’ (2017) 4 Forum prava 13–23 (in Ukrainian).

29. Berchenko H V, ‘Pravo narodu vyznachaty i zminyuvaty konstytutsiynyy lad v aspekti zdiysnennya ustanovchoyi vlady’ (2020) 46 Naukovyy visnyk mizhnarodnoho humanitarnoho uni-versytetu 10–4 (in Ukrainian).

30. Bernatskyy B, ‘Rishennya Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny u spravi pro zaboronu Kompartiyi Ukrayiny u svitli kontseptsiyi voyovnychoyi demokratiyi’ (2017) 193 Naukovi Zapysky NaUKMA 92–6 (in Ukrainian).

Websites

31. Snyder T, ‘The War in Ukraine Has Unleashed a New Word. In a creative play on three different languages, Ukrainians identify an enemy: “ruscism”’ <https://www.nytimes. com/2022/04/22/magazine/ruscism-ukraine-russia-war.html> (accessed: 05.12.2022) (in English). 32. Chulivska I, ‘Komunisty Ukrayiny: “Dzhynsa y partyya edyny!”’ (Instytut masovoi informatsii, 27.07.2012) <https://imi.org.ua/articles/komunisti-ukrajini-djinsa-ipartiyaedinyi-i1272> (accessed: 05.12.2022) (in Ukrainian).

33. Hrabovskyi S, ‘Komunizm v Ukraini: doktryna, praktyka, zlochyny. Sproba № 2. Zaborona KPU: kinets shliakhu totalitarnoi sekty’ (Den, № 114, 25 chervnia 2014) <https://day.kyiv.ua/article/tema-dnya-podrobytsi/komunizm-v-ukrayini-doktrynapraktykazlochyny> (accessed: 05.12.2022) (in Ukrainian).

34. Ministerstvo yustytsiyi proty KPU. Administratyvnyy pozov <http://www.istpravda. com.ua/articles/2014/07/9/143697> (accessed: 05.12.2022) (in Ukrainian).