| Назва статті | Рішення Європейського суду з прав людини щодо Криму 2020 р. і щодо Донбасу 2023 р.: юридична кваліфікація незаконного контролю Російської Федерації щодо території України |
|---|---|
| Автори |
ОЛЕКСІЙ КРЕСІН
доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Міжнародної академії порівняльного права, завідувач Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4016-6596 okresin@gmail.com
|
| Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
| Випуск | 3 / 2023 |
| Сторінки | 34 - 53 |
| Анотація | Незаконний контроль території однієї держави іншою державою є складним сучасним міжнародно-правовим режимом, що дає змогу відрізнити підконтрольні окупаційні адміністрації, замасковані під нібито нове державотворення (квазідержави, псевдодержави), від справжніх держав, що поки не здобули міжнародного визнання. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо Криму 2020 р. й окремих районів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) 2023 р. “Республіка Крим” до 18 березня 2014 р., Донецька Народна Республіка (“ДНР”) та Луганська Народна Республіка (“ЛНР”) у 2014–2022 рр. не можуть вважатися державами, а лише частинами суверенної території України, щодо яких Російська Федерація (РФ) встановила свій ефективний контроль за допомогою імітації державотворення і використовуючи свої “підпорядковані адміністрації”. Відповідно, їх приєднання до РФ не є формою самовизначення, а може бути кваліфіковане лише як анексія або спроба анексії. Рішення ЄСПЛ 2023 р. дає підстави для остаточної юридичної кваліфікації війни на сході України, починаючи з 2014 р., як міжнародного конфлікту, сторонами якого були Україна та Росія. При цьому РФ несе повну і неподільну відповідальність за злочин агресії і будь-які дії своїх офіційних органів і “підпорядкованих адміністрацій” та спричинені ними правопорушення. Рішення ЄСПЛ 2023 р. повністю підриває зусилля РФ щодо легітимації повномасштабного вторгнення в Україну та анексії частини її території, чітко визначає, що агресія РФ триває, починаючи з 2014 р.
|
| Ключові слова | незаконний контроль території; ефективний контроль; суверенітет; міжнародний конфлікт; агресія; окупація; анексія; підконтрольна адміністрація; окупаційна адміністрація; псевдодержава; відповідальність держави |
| References | Bibliography Authored books 1. Brownlie I, Principles of public international law (6th ed, Oxford University Press 2003) (in English). 2. Stoiko O, Kresina I, Kresin O, Vidrodzhennia postkonfliktnykh terytorii: svitovyi dosvid i Ukraina: naukova zapyska (Norma prava 2020) (in Ukrainian).
Edited books 3. De‐Occupation of Ukraine. Legal expertise (Kresin O ed, State University of Trade and Economics 2022) (in English).
Journal articles 4. Kresin O, Kresina I, ‘Illegal control over the territory in international law and the status of Donbas determination’ (2021) 14 Przegląd Strategiczny 279–96 (in English). 5. Kresin O, ‘Pravovi aspekty protydii rosiiskii ahresii ta vidnovlennia terytorialnoi tsilisnosti Ukrainy (za materialamy dopovidi na zasidanni Prezydii NAN Ukrainy 13 kvitnia 2022 roku)’ (2022) 6 Visnyk NAN Ukrainy 60–5 (in Ukrainian). 6. Kresin O, Kresina I, ‘Problema kvalifikatsii statusu ORDLO u mizhnarodnomu pravi’ (2020) 11 Pravo Ukrainy 49–64 (in Ukrainian).
|
| Електронна версія | Завантажити |