Досліджується проблема визначення поняття “міжнародний договір України” для потреб застосування ст. 438 Кримінального кодексу України (КК України), його ознаки та встановлюється перелік конкретних міжнародних договорів, до яких ця стаття відсилає.

Визначається, що означають слова “згода на обов’язковість надана Верховною Радою України” у ст. 438 КК України, чи є чинними міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана не Верховною Радою України, а іншим органом, зокрема Президією Верховної Ради УРСР або Президією Верховної Ради СРСР, та як вирішуються питання правонаступництва держав стосовно дії відповідних міжнародних договорів, зокрема і тих, що були ратифіковані ще до утворення СРСР. Досліджуються питання, коли саме міжнародний договір вважається чинним для України та чи є чинним міжнародний договір, не доведений до відома населення України.

На основі аналізу відповідності тих чи інших міжнародних договорів у сфері міжнародного гуманітарного права вимогам до міжнародних договорів, які містяться у ст. 438 КК України, створено перелік, що включає дев’ятнадцять таких договорів, які класифіковані за критерієм їх основного змісту. Це договори щодо: 1) захисту жертв збройних конфліктів; 2) захисту культурних цінностей; 3) захисту навколишнього середовища; 4) правил ведення війни та воєнних дій; 5) індивідуальної кримінальної відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права. Також наводяться аргументи на користь того, що одинадцять Гаазьких конвенцій 1907 р. не є чинними для України, а ще шість міжнародних договорів можуть стати чинними після їх опублікування українською мовою в офіційних друкованих виданнях України.

Звернуто увагу на помилки, які виникають у зв’язку з неточністю перекладу міжнародних договорів, а також на співвідношення положень міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права, що демонструє необхідність уважного врахування положень останніх під час застосування ст. 438 КК України.

Bibliography

Authored books

1. Senatorova O, Prava liudyny i zbroini konflikty: navchalnyi posibnyk (FOP Holembovska O O 2019) (in Ukrainian).

Edited and translated books

2. Davyd E, Pryntsypy prava vooruzhennykh konflyktov: Kurs lektsyi yurydycheskoho fakulteta Otkrytoho Briuselskoho unyversyteta (рer s fr Yzd-vo Mezhdunar kom krasnoho kresta 2000) (in Russian).

Journal articles

3. Pushniak O, ‘Diia v chasi norm mizhnarodnykh dohovoriv’ (2013) 4 Forum prava 322–9 (in Ukrainian).

4. Hloviuk I, Teteriatnyk H, ‘Kontekstualni elementy u provadzhenniakh shchodo voiennykh zlochyniv: predmet dokazuvannia sui generis’ (2022) 6 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 394–8 (in Ukrainian).

5. Akulenko V, ‘Konventsiia pro zakhyst kulturnykh tsinnostei u vypadku zbroinoho konfliktu 1954 r.: aktualni pytannia implementatsii i zastosuvannia’ (2010) 9 Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 18: Ekonomika i pravo 126–38 (in Ukrainian).

 Websites

6. ‘Protylezhnyi za znachenniam pereklad’ (Ukrainian Legal Advisory Group) (accessed: 26.02.2023) (in Ukrainian).