Агресія Російської Федерації (РФ) проти України поставила перед світовою спільнотою та українським суспільством низку питань, без вирішення яких існування як сучасної системи міжнародного права загалом, так і міжнародного права людських прав і міжнародного гуманітарного права зокрема в подальшому неможливе. Серед таких питань – дієвість існуючих механізмів притягнення винних держав та винних осіб до відповідальності за масові порушення людських прав і міжнародні злочини, оновлення системи міжнародних інституцій для запобігання подібної ситуації у майбутньому.

Практичне застосування цих механізмів передбачає теоретичне осмислення їх результатів. Комплексність підходу притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, спричинені агресією, потребує не лише застосування різних міжнародноправових, регіональних і національних інструментів та механізмів, а й їхнє узгодження як єдиної цілісної системи. Остання дала б змогу максимально ефективно притягнути до відповідальності не лише державу, а й винних осіб, які приймали відповідні рішення, віддавали накази чи безпосередньо здійснювали міжнародні злочини чи вчиняли масові порушення людських прав. Мета статті – огляд й упорядкування правових інструментів притягнення до юридичної відповідальності за порушення людських прав і вчинення воєнних злочинів унаслідок російської агресії в Україні, висвітлення наявних напрямів і підходів для формування комплексного бачення та використання таких засобів та інструментів.

Встановлено, що питання притягнення до міжнародної юридичної відповідальності за порушення людських прав і міжнародних злочинів внаслідок російської агресії в Україні залишається предметом дослідження з боку низки міжнародноправових інститутів. У зв’язку з цим залишаються невирішеними такі проблеми, як притягнення до відповідальності російських посадовців за агресію, екстрадиція винних осіб з території РФ до відповідних міжнародно-правових інституцій, формування реєстру шкоди, заподіяної внаслідок агресії та оцінка цієї шкоди, фіксаціяна належному процесуальному рівні воєнних злочинів та порушень людських прав, учинених унаслідок російської агресії в Україні.

 З’ясовано, що притягнення до юридичної відповідальності за агресію та порушення людських прав і міжнародні злочини має забезпечуватися на таких рівнях: “доказовому” (фіксація міжнародних злочинів, первинна та основна); інституційному (створення нових і належне функціонування чинних міжнародно-правових та національних інституцій для узагальнення фактів та доказів, здійснення їх оцінки та винесення рішення); забезпечувальному (доставка підозрюваних осіб до відповідних інституцій, арешт і конфіскація майна для забезпечення компенсації за вчинену шкоду, виконання рішення міжнародних інституцій).

Для відновлення справедливості та забезпечення належного функціонування міжнародного права міжнародне співтовариство має вирішити такі завдання: визнання агресії РФ злочинною, притягнення до міжнародної відповідальності винних посадових осіб Російської Федерації та держави загалом, матеріальна компенсація постраждалим особам та їхнім родичам, створення системи відновлення економіки та довкілля України, що постраждали внаслідок російської агресії.

Bibliography

Authored books

1. Ainley Kirsten, Kersten Mark, Dakar Guidelines on the Establishment of Hybrid Courts (2019) (in English).

2. Corten O, Koutroulis V, Tribunal for the crime of aggression against Ukraine – a legal assessment (European Parliament 2022) (in English).

Edited books

3. Pocar Fausto, Pedrazzi Marco, Frulli Micaela (ed), War Crimes and the Conduct of Hostilities: Challenges to Adjudication and Investigation (Edward ELGAR 2013) (in English).

4. Olena O, Marko S, Riashko O, ‘How to punish war criminals in Ukraine: mechanisms for restoring justice’, Stratonov V (ed). Military offences and war crimes: background, theory and practice (Baltija Publishing 2023) 205–18 (in Ukrainian).

Newspaper articles

5. Philippe S, ‘Putin’s use of military force is a crime of aggression’ (Financial Times, 28.02.2022) <https://www.ft.com/content/cbbdd146-4e36-42fb-95e1-50128506652c> (accessed: 06.06.2023) (in English).

6. Philippe S, ‘There can be no impunity for the crime of aggression against Ukraine’ (Financial Times, 17.02.2023) <https://www.ft.com/content/c26678cb-042c-4b84bb26-88047046601a> (accessed: 06.06.2023) (in English).

7. Philippe S, ‘Why we need a new Nuremberg trial to make Putin pay: From Britain’s leading expert on crimes against humanity Philippe Sands, a powerful personal plea for the world to hold a tribunal like the one which condemned Hitler’s henchmen’ (Daily Mail, 04.03.2022) <https://www.dailymail.co.uk/news/ukraine/article-10579137/ PHILIPPE-SANDS-need-new-Nuremberg-trial-make-Putin-pay.html> (accessed: 06.06.2023) (in English).

 Websites

8. Lebid V, ‘Porushennia konventsii pro zapobihannia henotsydu: shcho dali vidbuvatymetsia u Mizhnarodnomu Sudi OON?’ (Ukrainian Helsinki Union on Human Rights, 22.06.2022) <https://www.helsinki.org.ua/articles/sprava-ukraina-proty-rosii-shchodoporushenniakonventsii-pro-zapobihannia-henotsydu-shcho-dali-vidbuvatymetsia-umizhnarodnomusudi-oon> (accessed: 05.06.2023) (in Ukrainian).

9. Lebid V, ‘Shcho vidbuvaietsia na yurydychnomu fronti u mizhnarodnykh sudakh?’ (Ukrainian Helsinki Union on Human Rights, 22.03.2022) <https://www.helsinki.org. ua/articles/shcho-vidbuvaietsia-na-iurydychnomu-fronti-u-mizhnarodnykh-sudakh> (accessed: 05.06.2023) (in Ukrainian).