Назва статті | Реформування процедури добору суддів Конституційного Суду України як умова інтеграції до Європейського Союзу: контекстуальні та концептуальні міркування |
---|---|
Автори |
ОКСАНА ЩЕРБАНЮК
докторка юридичних наук, професорка, завідувачка кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професорка Вільнюського університету, членкиня Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України, членкиня Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України (Чернівці, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1307-2535 oksanashcherbanyuk7@gmail.com
ЛАУРА БЗОВА
PhD, асистентка кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3143-4904 l.bzova@chnu.edu.ua
|
Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
Випуск | 7 / 2023 |
Сторінки | 12 - 23 |
Анотація | У статті досліджено особливості реформування процедури добору суддів Конституційного Суду України (КСУ) як однієї з умов інтеграції до Європейського Союзу. Демократія без певної форми конституційного контролю вважається недостатньою. Європейський суд з прав людини стисло та лаконічно визначив, що центральний аспект верховенства права вимагає, щоб будь-який правовий акт, який впливає на становище будь-якого юридичного суб’єкта, потенційно мав бути переглянутий судом. Конституційні суди за своєю природою є контрмажоритарними, тому вони не можуть бути прив’язані до більшості при владі, і саме тому практика призначення суддів політичними суб’єктами створює проблеми, оскільки часто саме більшість має право призначати суддів, і у зв’язку з цим є ризик їх незалежності. Наголошено на тому, що реформування процедури призначення суддів КСУ необхідне не тільки для того, щоб привести українську модель у відповідність до правил і практик європейських систем відбору суддів конституційних чи верховних судів, зокрема Німеччини, Литви, Іспанії, США або Естонії. Це зумовлено тим, що перед суддями КСУ постає вагоме та унікальне завдання “охорони Конституції України” перед можливими зазіханнями на неї з боку різних органів влади, зокрема законодавчої. Конституційне “правосуддя” не може бути імпровізованим, і очевидна некомпетентність суддів може відобразитись у рішеннях органу конституційної юрисдикції, які повинні базуватися на ґрунтовній аргументації та спільній позиції суду у строки, визначені законом і регламентом. Конституційна демократія ґрунтується на ідеалі чіткого розподілу повноважень, і тому найкращий метод відбору суддів конституційних судів має бути спроможним: а) гарантувати або максимізувати політичну незалежність; б) визначати якості судді та досвід у сфері конституційного права або професійну компетенцію. Для належного виконання своїх функції судді мають бути професійно компетентними, політично неупередженими та незалежними від неправомірного впливу, тому вдалим є відбір суддів конституційного суду за допомогою двоетапного процесу: попередній відбір відповідних кандидатів у спосіб перевірки доброчесності та сертифікації, тобто відбір кандидатів, які мають відповідну (юридичну) кваліфікацію. У процесі відбору суддів КСУ важливо враховувати такі фактори, як незалежність судової влади від виконавчої та законодавчої влади; забезпечення репрезентативності та інклюзивності суддів, особливо щодо статі, статусу, етнічного походження чи походження; та забезпечення того, щоб судді КСУ були достатньо якісними та кваліфікованими для реалізації своїх повноважень. Зроблено висновок, що при формуванні конституційного суду важливо узгодити та збалансувати дві потенційно протилежні потреби, а саме: гарантувати незалежність органу конституційної юрисдикції від втручання органів державної влади та забезпечити професійні стандарти та доброчесність судді КСУ.
|
Ключові слова | конкурсний добір; суддя; кандидат на посаду; Конституційний Суд України; Європейський Союз |
References | Bibliography Authored books 1. Griffith J A, The Politics of the Judiciary (Fontana Press 1997) (in English).
Edited books 2. Grimm D, ‘What Exactly is Political About Constitutional Adjudication?’ in Lafried C (ed), Judicial Power: How Constitutional Courts Affect Political Transformations (Cambridge University Press 2019) 308–9 (in English). 3. Hart H, ‘American Jurisprudence Through English Eyes: The Nightmare and the Noble Dream’, Hart H in Essays in Jurisprudence and Philosophy (Clarendon Press 1983) 123– 44 (in English). 4. Malleson K, ‘Introduction’, Malleson K, Russell P H (eds), Appointing Judges in an Age of Judicial Power: Critical Perspectives from Around the World (University of Toronto Press 2006) 6 (in English).
Journal articles 5. Shamir B, ‘Ideological Position, Leaders’ Charisma, and Voting Preferences: Personal vs. Partisan Elections’ (1994) 16 Political Behavior 265–87 (in English). 6. Dubois P L, ‘Accountability, Independence, and the Selection of State Judges: The Role of Popular Judicial Elections’ (1986) 40 Southwestern Law Journal 35 (in English). 7. Vandamme P-É, Hutt D B, ‘Selecting Constitutional Judges Randomly’ [2021] 27 (1) Swiss Political Science Review 107–27 (in English). 8. Bunting W, ‘Election-By-Lot as a Judicial Selection Mechanism’ (2006) 2 NYU Journal of Law & Liberty 187 (in English).
Websites 9. Bulmer Elliot W, ‘Judicial Appointments’ (International IDEA Constitution-Building Primer 4) <https://www.idea.int/sites/default/files/publications/judicial-appointmentsprimer. pdf> (accessed: 03.07.2023) (in English). 10. Martynenko P, ‘Présentation de la Cour constitutionnelle d’Ukraine’ Cahiers du Conseil Constitutionnel №°16 (Dossier : Ukraine) Juin 2004 <https://www.conseilconstitutionnel. fr/nouveaux-cahiers-du-conseil-constitutionnel/presentation-de-lacourconstitutionnelle-d-ukraine> (accessed: 03.07.2023) (in Franch)
|
Електронна версія | Завантажити |