Назва статті | Конституціоналізм в умовах війни: питання цінностей, прав та ідентичності |
---|---|
Автори |
ВІТАЛІЙ КОВАЛЬЧУК
доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри теорії права та конституціоналізму Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету “Львівська політехніка” (Львів, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7523-2098 Vitalii.B.Kovalchuk@lpnu.ua
|
Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
Випуск | 7 / 2023 |
Сторінки | 115 - 127 |
Анотація | У статті здійснено комплексний аналіз механізму функціонування конституційного правопорядку в умовах воєнного стану, зокрема тих засобів і способів, за допомогою яких він може захистити конституційні цінності, права та ідентичність від внутрішніх і зовнішніх загроз, а також запропоновано практичні рекомендації запобігання можливої інволюції конституціоналізму в післявоєнний період. Автор вважає, що після широкомасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, практична парадигма українського конституціоналізму набула нових рис. По-перше, це зміна ідеологічної складової змісту конституціоналізму – конституційної правосвідомості у бік піднесення національної ідеї, національної ідентичності та утвердження національної гідності українців. Водночас в її основу покладена європейська модель конституціоналізму, яка відповідає загальнолюдським цінностям, передусім людській гідності та свободі, які є незмінними навіть в умовах воєнного стану. По-друге, це зміни функціонального механізму конституціоналізму, що зумовлені необхідністю забезпечення органами публічної влади балансу між безпекою і свободою громадян з неухильним дотриманням основоположних прав і свобод людини, які не можуть бути обмежені навіть в умовах війни. По-третє, формування нової ідентичності навколо нової (післявоєнної) конституції, яка має стати виразом надії всього українського народу на своє гідне політичне та соціально-економічне майбутнє в об’єднаній Європі. Автор статті стверджує, що війна в Україні має яскраво виражений екзистенціний характер, оскільки безпосередньо стосується вибору майбутнього кожного українця та української політичної нації загалом. У цій війні українці захищають не лише своє право на існування як окремого етносу, а й загальнолюдські, європейські цінності, які відображені в Конституції України – передусім ідею свободи та демократії. Європейський вибір українського народу є результатом Помаранчевої революції та Революції Гідності. Цей вибір залишився незмінними і в умовах війни. В умовах війни легітимність застосування органами державної влади екстраординарних заходів лежить у двох площинах: по-перше, такі заходи мають бути невідкладними та усувати загрозу конституційному порядку, зокрема життєздатності нації у разі зовнішньої агресії; по-друге, підзвітність і підконтрольність уряду, яка включає судовий і цивільний контроль. У такій ситуації важливою є інституційна здатність держави забезпечити права та свободи людини. Особлива роль покладається на судову владу, яка повинна забезпечити невідчужуване, невід’ємне право людини на вільний доступ до правосуддя. У статті акцентується увага на значенні Конституційного Суду України та інститутів громадянського суспільства в забезпеченні прав людини в екстраординарних умовах. Також звертається увага на те, що формування української політичної нації у післявоєнний період повинно відбуватися навколо нової конституції. Вона повинна стати реальним суспільним договором українського народу – громадян усіх національностей, які під час війни не відмовилися від свого громадянства і тими, хто після війни його набув через свого волевиявлення. В основі цього договору мають бути покладені три визначальні цінності конституціоналізму – свобода та гідність особи, самобутність та гідність нації, верховенство конституції та норм міжнародного права. Вони мають знайти своє відображення у Преамбулі Конституції України, яка становить основу конституційної ідентичності.
|
Ключові слова | український конституціоналізм; війна; воєнний стан; цінності; права людини; національна та громадянська ідентичність; конституційна ідентичність |
References | Bibliography Journal articles 1. Loewenstein K, ‘Militant Democracy and Fundamental Rights’ (1937) 31 American Political Science Revue 417 (in English). 2. Krusian A, ‘Suchasnyi ukrainskyi konstytutsionalizm v umovakh voiennoho stanu (2022) 3 Ekspert: paradyhmy yurydychnykh nauk i derzhavnoho upravlinnia 12 (in Ukrainian). 3. Kotsiuruba O, ‘Vplyv derzhavy na politychni partii: pohliad kriz pryzmu ahresii Rosiiskoi Federatsii proty Ukrainy (2022) 2 Ukrainskyi chasopys konstytutsiinoho prava 23 (in Ukrainian).
Newspaper articles 4. Snaider Timoti, ‘Ves svit pered nymy u borhu. Sim vazhlyvykh sliv pro ukraintsiv’ <https://nv.ua/ukr/opinion/ssha-kitay-timoti-snayder-pro-te-shcho-zminila-viyna-vukrajiniostanni-novini-50290513.html> (accessed: 10.01.2023).
Conference papers 5. Koziubra M, ‘Tsinnosti konstytutsionalizmu ta mezhi yikhnoi transformatsii v umovakh viiny’ Konstytutsionalizm v umovakh viiny: zbirnyk materialiv uchasnykiv Chetvertoi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (2022) 31 (in Ukrainian).
Websites 6. Otsinka hromadianamy sytuatsii v kraini, dovira do sotsialnykh instytutiv, polityko-ideolohichni oriientatsii hromadian Ukrainy v umovakh rosiiskoi ahresii (veresen – zhovten 2022r.) (Razumkov Tsentr) <https://razumkov.org.ua/napriamky/ sotsiologichni-doslidzhennia/otsinka-gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-doviradosotsialnykh-instytutiv-politykoideologichni-oriientatsii-gromadian-ukrainy-vumovakhrosiiskoi-agresii-veresen-zhovten-2022r> (accessed: 03.11.2022)
|
Електронна версія | Завантажити |