У сучасному світі вплив пропаганди війни на мир і безпеку людства став значно небезпечнішим, чому сприяє розвиток інформаційних технологій. Це обумовлює необхідність обмежити прояви таких дій, зокрема і через притягнення до відповідальності винних осіб. Натомість кваліфікація пропаганди війни як злочину є вкрай складною, оскільки вона характеризується невизначеністю причинно-наслідкового зв’язку відповідних дій із негативними наслідками.

Актуальність теми дослідження значно зросла у зв’язку з агресією Російської Федерації (РФ) проти України. Агресивним діям на полі бою з боку РФ і підтримці цих дій широкими верствами населення Росії значною мірою сприяла системна і масована пропаганда війни у російських медіа.

У наукових дослідженнях відсутня єдність у розумінні загального явища пропаганди, пропаганди війни та підстав притягнення до кримінальної відповідальності за вказані діяння. Причина цієї дискусійності полягає в багатовекторності та правовій неоднозначності цього феномену, оскільки немає узгодженого визначення терміна “пропаганда”, зокрема в контексті воєнної пропаганди, як у національному, так і в міжнародному праві, тому доктринальне дослідження феномену пропаганди війни набуває нового значення та вимагає трансформації традиційних підходів. Враховуючи особливості предмету дослідження, пропаганду війни слід кваліфікувати не лише як склад злочину, а як особливий кримінально-правовий і суспільно-політичний феномен. Це дасть змогу детермінувати особливості механізму її прояву, зародження, реалізації та впливу на кінцеву аудиторію. Суспільно-політичні реалії, обумовлені вторгненням РФ в Україну та ведення війни проти українського народу, суттєво змінює основні тенденції та цілі дослідження цього феномену. Пропаганда війни перетворюється на засіб самої війни, причому набуваючи нових обрисів, маючи надзвичайно руйнівні наслідки для суспільства.

Метою статті є аналіз категорії “пропаганда війни”, визначення пропаганди війни як міжнародного кримінального злочину та виокремлення підстав міжнародної правової відповідальності пропагандистів.

У результаті дослідження зроблені такі висновки. 1. Пропаганда війни – це поширення у будь-якій формі поглядів, фактів, аргументів та інших відомостей, у тому числі завідомо неправдивих, розпалювання внутрішньо та зовнішньо державної расової, релігійної, національної ворожнечі, що має на меті підбурювання до здійснення збройних конфліктів або агресивних дій. 2. Пропаганда війни як міжнародний кримінальний злочин може бути визначена як систематична інформаційна діяльність, спрямована на підготовку або виправдання воєнних конфліктів, що порушують міжнародні норми, зокрема стосовно миру, безпеки та прав людини. Цей вид пропаганди може включати в себе розповсюдження неправдивої інформації, маніпулювання суспільною думкою, а також використання провокацій і загроз для стимулювання агресивних дій. 3. У контексті міжнародного кримінального права, для визнання пропаганди війни як злочину важливим елементом є доведення умислу спровокувати військові дії або загострити міжнаціональні конфлікти шляхом систематичної маніпуляції інформацією. Однак важливо враховувати, що питання визначення та кваліфікації пропаганди війни в міжнародному кримінальному праві є предметом обговорення та юридичної дискусії, оскільки на сьогоднішній день немає єдиної конвенційної норми, що чітко визначає цей вид злочину. 4. Підставою для міжнародно-правової відповідальності пропагандистів є контроль над формуванням політики пропаганди війни, заохочення, розпалювання та поширення ненависті, недовіри та ворожнечі на політичній, расовій, етнічній чи релігійній основі, а також участь у формуванні та реалізації загальнодержавної ідеології пропаганди війни.

Bibliography

Authored books

1. Kearney M, The prohibition of propaganda for war in international law (Oxford University Press 2007). 2. Zelinska N, Dromina-Volok N, Mizhnarodne kryminalne pravo: navch.-metod. posibnyk (Feniks 2008).

Edited books

3. Antypenko V (red), Mizhnarodne publichne pravo: pidruch. dlia stud. vyshch. navch. zakl., t 1 (NAU 2012).

Journal articles

4. Burchard C, ‘The Nuremberg Trial and its Impact on Germany’ [2006] 4 (4) Journal of International Criminal Justice’ 800–29.

5. McGonagle, ‘Minority rights, freedom of expression and of the media: dynamics and dilemmas’ (2011) 44 School of Human Rights Research Series.

6. Kononenko V, Novikova L, Tymchenko L, ‘Vidpovidalnist derzhavy za mizhnarodnoprotypravne diiannia yak harantiia zabezpechennia mizhnarodnoi bezpeky’ [2021] 3 (7) Irpinskyi yurydychnyi chasopys: naukovyi zhurnal 147–54. DOI 10.33244/26174154.3(7).2021.147-154.

7. Koruts U, ‘Mizhnarodno-pravova vidpovidalnist za zlochyny propahandy ta dezinformatsii’ (2018) 3 Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii 239–42.

8. Madzihon N, ‘Mizhnarodno-pravovyi analiz proponovanykh zmin do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy shchodo harmonizatsii kryminalnoho zakonodavstva z normamy mizhnarodnoho prava’ (2019) 4 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 266–67. https:// doi.org/10.32782/2524-0374/2019-4/70.

9. Zabara I, ‘Vidpovidalnist derzhavy za informatsiini mizhnarodno-protypravni diiannia’ [2012] 105 (1) Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn 47–58.

Conference papers

10. Korostylenko A, ‘Vyznachennia yurydychnoi vidpovidalnosti za vchynennia propahandy ta poshyrennia ideolohii teroryzmu’ v Teoriia i praktyka yurydychnoi vidpovidalnosti za pravoporushennia v informatsiinii sferi: materialy nauk.-prakt. konf. (2016).

Theses

11. Khavroniuk M, ‘Kryminalne zakonodavstvo Ukrainy ta inshykh derzhav kontynentalnoi Yevropy: porivnialnyi analiz, problemy harmonizatsii’ (dys d-ra yuryd nauk 2007).

12. Oliinyk X, Kryminalna vidpovidalnist za propahandu, planuvannia, pidhotovku, rozviazuvannia ta vedennia ahresyvnoi viiny’ (dys kand yuryd nauk 2022).

Websites

13. Nuremberg Trial Judgements: Hans Fritzsche (Jewish virtual library) <https://www. jewishvirtuallibrary.org/nuremberg-trial-judgements-hans-fritzsche> (accessed: 21.01.2024).

14. War Propaganda (American Historical Association) <https://www.historians.org/aboutahaand-membership/aha-history-and-archives/gi-roundtable-series/pamphlets/em-2-whatispropaganda-(1944)/war-propaganda> (accessed: 21.01.2024).

15. ‘Hans Friche. Vyrok Niurnberzkoho trybunalu <https://spandau-prison.com/gans-fricheprigovornjurnbergskogo-tribunala/> (accessed: 21.01.2024).