Назва статті | Небезпечне поєднання пропаганди та інтернету в умовах російсько-української війни |
---|---|
Автори | СВІТЛАНА МАЗЕПА |
Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
Випуск | 1 / 2024 |
Сторінки | 129 - 140 |
Анотація | У статті основну увагу приділено реакції України на пропаганду в умовах воєнного часу з акцентом на криміналізацію певних висловлювань. Розглядається питання про те, які висловлювання в соціальних мережах під час збройного конфлікту є кримінальним правопорушенням на прикладі пропаганди зміни конституційного ладу або державного кордону. Авторка аналізує судову практику та демонструє, за яких обставин особу може бути покарано або виправдано. Соціальні мережі та інтернет, з одного боку, є важливими інструментами захисту права на свободу слова та вираження поглядів, що означає: людина має право поширювати будьякі ідеї, думки чи погляди й отримувати будь-яку інформацію. Але з другого боку, міжнародні договори та конвенції забороняють пропаганду війни, тероризму та дискримінації, а також пропаганду національної, расової чи релігійної ворожнечі. Крім того, військовий конфлікт у державі також може легітимно обмежувати свободу слова. За таких умов права людини перетворюються на свою протилежність. Наші права закінчуються там, де починаються права інших, і суд намагається збалансувати різні права, зважуючи їх. Існують права, які дуже важко обмежити, оскільки їх важко порівняти за рівнем втручання і рівнем фундаментальності. В епоху інтернету з’явилося багато нових питань, на які Європейський суд з прав людини ще не виробив принципових відповідей. У поєднанні з втручанням у свободу слова це може мати охолоджуючий ефект, коли користувачі взагалі починають боятися висловлювати свою думку. А це може призвести до знищення фундаменту демократії.
|
Ключові слова | російсько-українська війна; пропаганда; свобода слова; пропаганда зміни конституційного ладу або державного кордону |
References | Bibliography Authored books 1. Saeed A, Freedom of Religion, Apostasy and Islam (Liturgy, Worship and Society Series) (Routledge 2017). 2. Walker J, Hate Speech and Freedom of Expression: Legal Boundaries in Canada (Library of Parliament 2018).
Journal articles 3. Adil M A M, ‘Law of Apostasy and Freedom of Religion in Malaysia’ (2007) 2 Asian Journal of Comparative Law 1. 4. Fisch W B, ‘Hate Speech in the Constitutional Law of the United States’ (2002) 50 Am. J. Comp. L. Supp. 463. 5. Ghasiya P, Sasahara K, ‘Messaging strategies of Ukraine and Russia on Telegram during the 2022 Russian invasion of Ukraine’ [2023] 28 (8) First Monday. 6. Mazepa S, ‘Criminal Law Provisions Countering Propaganda on Social Media in Connection with the Russo-Ukrainian War’ [2023] 68 (4) OER Osteuropa Recht 443–56. 7. Weaver R L, Delpierre N, Boissier L, ‘Holocaust Denial and Governmentally Declared “Truth”: French and American Perspectives’ [2008–2009] 41 Tex. Tech L. Rev. 495. 8. Mazepa S, ‘Pro kryminalizatsiiu propahandy v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny: vitchyznianyi ta mizhnarodnyi dosvid’ (2023) 3 Aktualni problemy pravoznavstva 176–82.
Websites 9. Kremlin Communication Strategy for Russian Audiences Before and After the Full-Scale Invasion of Ukraine (NATO StratCom COE) <https://stratcomcoe.org/pdfjs/?file=/ publications/download/Kremlin_Communication_Strategy_DIGITAL.pdf?zoom=page-fit> (accessed: 19.12.2023). 10. Public Opinion Survey: Residents of Donetsk and Luhansk Oblasts <https://www.iri.org/wpcontent/ uploads/2021/01/iri_donbas_gca_for_public_release.pdf> (accessed: 19.12.2023).
|
Електронна версія | Завантажити |