Responsive image
Назва статті Чи може право щось зробити з війною?
Автори
ОЛЕКСІЙ СТОВБА
доктор юридичних наук, головний науковий співробітник Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса” Міністерства юстиції України (Харків, Україна) stovba@mail.com
Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 10 / 2024
Сторінки 13 - 27
Анотація

У статті здійснюється філософсько-правове осмислення війни РФ проти України. Методологічною базою цього дослідження слугує концепція “Номосу землі” відомого німецького правознавця К. Шмітта. При цьому “номос” не береться в його традиційному значенні, як право позитивне, що протистоїть “фюсис” як праву природному. Під “Номосом землі” німецький філософ права розуміє подію промірювання землі, сутність якої становлять феномени впорядкування й локалізації. Завдяки цій події як позитивне, так і природне право отримують свій онтологічний фундамент. Своєю чергою історичним еквівалентом Номосу є акт присвоєння землі. Саме історична подія розподілу і присвоєння землі, на думку німецького правознавця, є тим актом, що встановлює політичний, економічний та правовий порядок. Будь-яке право має за свій буттєвий початок певну виокремлену територію. Водночас під захопленням землі не слід розуміти суто свавільне, збройне захоплення. Тому у статті наводяться ті критерії (надання згоди юридичним сувереном, надання згоди переважною більшістю суб’єктів міжнародного права, надання згоди корінним населенням окупованої території), завдяки яким фактичне заволодіння землею перетворюється на правову подію, яку можливо вписати у світовий чи континентальний правопорядок. Логічним наслідком такої процедури є й переосмислення феномену війни, під яким розуміється збройний конфлікт рівних суверенів, який ведеться за певними правилами. Якщо ці правила порушуються, йдеться вже не про війну, а про каральну акцію щодо агресора як порушника міжнародного права. Відтак право має на меті не заборонити, але обмежити війну. У підсумку автор доходить висновку, що право під час війни діє тільки стосовно рівних суб’єктів та має три основні напрями дії: покарання, прощення (амністію) та примирення.

Ключові слова природне право; позитивне право; війна; захоплення землі; рівність; окупація
References

Bibliography

Authored books

1. Bulygin E, Essays in Legal Philosophy (Oxford University Press 2015).

2. Hart H L A, The Concept of Law (Clarendon Press 1994).

3. Kant I, Critique of Practical Reason (Cambridge University Press 2015).

4. Kelsen H, Pure Theory of Law (The Lawbook Exchange LTD 2005).

5. Schmitt C, Der Nomos der Erde im Völkerrecht des Jus Publicum Europaeum (Duncker und Humblot 1997).Journal articles 6. Alexy R, [2019] 1 ‘Law’s Dual Nature’ Ordines 42–51.

7. Rabinovych P, ‘Liudianist: mizhnarodni standarty pravovoho zakhystu (do 65-richchia zavershennia Niurnberzkoho protsesu)’ [2011] 10 Pravo Ukrainy 349–357.

8. Rabinovych P, ‘Profesor Hersh Lauterpakht – pershyi proektant spetsialnoho orhanu OON z kontroliu za dotrymanniam yii Mizhnarodnoho billia prav liudyny’ [2017] 4 Pravo Ukrainy 26–33.

9. Rabinovych P, ‘Universalnyi kanon liudskykh prav’ [2018] 9 Pravo Ukrainy 109–123.

10. Rabinovych P, Derzhypilska A, ‘Rozvytok idei profesora H. Lauterpakhta shchodo vidpovidalnosti za vchynennia zlochyniv proty liudianosti u suchasnomu mizhnarodnomu kryminalnomu pravi (do 75-richchia peremohy nad natsystskym rezhymom u Druhii svitovii viini)’ [2020] 8 Pravo Ukrainy 212–222.

11. Rabinovych P, Osoba V, ‘Zahalna deklaratsiia prav liudyny: khto buv yii pershym proektantom?’ [2013] 49 Yurydychnyi visnyk Ukrainy 6–7.

Електронна версія Завантажити