Назва статті | Властива правнича мова як засіб протидіяти російській агресії проти України (під оглядом наукового спадку академіка Петра Рабіновича) |
---|---|
Автори |
ТАМАРА ДУДАШ
кандидатка юридичних наук, доцентка, доцентка кафедри теорії та філософії права Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4424-052X tamara.dudash@lnu.edu.ua
|
Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
Випуск | 10 / 2024 |
Сторінки | 96 - 115 |
Анотація | Оскільки право сформульоване певною природною мовою, його якість зумовлена точністю його мовного викладу. На вагомість правничої мови звертав увагу у своїх працях Петро Рабінович, дбаючи про точне позначування змісту правових понять правовими термінами. Нині українська правнича мова вимагає деколонізування задля усунення наслідків російського владно-репресивного впливу на її внутрішню будову. Ба більше, властива правнича мова стала одним із засобів протидіяти агресії РФ проти України. Оскільки досліджувань наслідків владно-репресивного впливу на правничу мову задля їх усунення провадили надто мало в українській правничій доктрині, мета цієї статті полягає у тому, щоб заповнити зазначену прогалину. За результатами аналізу встановлено, що найважливішим складником правничої мови є синтакса. Вона потребує усунення таких накинутих конструкцій: уживання дієслів на -ся в пасивному значенні; уживання діяча в орудному відмінку; іменникового способу позначати процеси замість природного для української мови дієслівного. Лексика й термінологія правничої мови і загальної теорії права зокрема також потребує ретельного аналізу з метою усунення накинутих слів та їхніх форм. Замість двох російськомовних слів “правовой” і “юридический” в українській мові маємо три рідномовні слова з коренем “прав”: “правовий”, “правний”, “правничий”. Їх доречно й підставно використовувати для термінотворення в сучасній українській правничій мові у таких значеннях: “правовий” – той, що має стосунок до права чи властивий праву; “правний” – ґрунтований на праві і той, що його регулює право; “правничий” – стосовний до всієї правової царини (правництва) чи правника. Всі активні дієприкметники потребують заміни на питомі слова або за допомогою словотвору за наявними в українській мові моделями. Однією з підвалин сучасної української правничої мови як мови фахової має бути теорія процесóвих понять, що присвячена правильному позначанню лексичними засобами процесу у всіх його різновидах. |
Ключові слова | Петро Рабінович; правнича мова; правна мова; правнича синтакса; правнича термінологія; теорія процесóвих понять |
References | Bibliography Authored books Edited books Dictionaries Journal articles Newspaper articles Conference papers |
Електронна версія | Завантажити |