Responsive image
Назва статті Теоретико-правові засади визначення містобудівних відносин та їх класифікація
Автори
ОЛЬГА КВАСНІЦЬКА
кандидатка юридичних наук, доцентка, доцентка кафедри господарського права і процесу Національного університету “Одеська юридична академія” (Одеса, Україна) ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7052-6441 Researcher ID: https://researchid.co/o.kvasnitska kvasnitska@yahoo.com
Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Випуск 11 / 2024
Сторінки 92 - 105
Анотація

Актуальність обраної теми дослідження зумовлена формуванням нової галузі права – “містобудівного права” і пошуком предмета правового регулювання – містобудівних відносин, які на відміну від традиційних галузей права є ускладненими та доволі диференційованими.

Метою статті є з’ясування концептуально-правових засад сутності містобудівних правовідносин та критеріїв для їх класифікації, які підпадають під сферу регулювання нового нормативного масиву в системі національного права, а саме містобудівного законодавства.

Розвиток містобудівного законодавства та робота над його кодифікацією значно розширюють предмет, принципи та методи правового регулювання містобудівних відносин, що свідчить про комплексність галузі “містобудівне право”. Адже концепція містобудівного права в широкому сенсі знаходить свій предмет регулювання, виокремлюючи відносини з прогнозування, просторового планування, забудови, житлової політики, цифровізації, охорони об’єктів культурної спадщини та охорони навколишнього середовища, що становлять напрями містобудівної діяльності.

Установлено, що складність у визначенні предмета правового регулювання полягає, з одного боку, у невизначеності елементної належності містобудівного права до системи, місця в ієрархії права, а з другого – неприйняття того факту, що предмет регулювання містобудівного права виходить за межі чітко окресленої дуальності системи права та перебуває в межах взаємодії, взаємопроникненні державних, суспільних та приватних інтересів.

Зроблено висновок, що, попри умовний розподіл, містобудівні відносини є “бінарними”, оскільки поєднують взаємозалежні елементи – управлінські та економічні, саме за допомогою поєднання відносин по вертикалі та горизонталі, суб’єкти досягають мети – створення повноцінного життєвого середовища.

Сформульовано, що містобудівні правовідносини – це відносини, що виникають, існують, змінюються й припиняються у процесі сталого розвитку територій при здійсненні містобудівної діяльності, яка залежно від напрямів має свою видову диференціацію: нормотворчу; моніторингову; планувальну; архітектурну; будівельну; природоохоронну; пам’яткоохоронну; енергоефективну; науково-дослідницьку.

Запропоновано містобудівні правовідносини розглядати через функціональний критерій містобудівної / будівельної галузі, який створює перетин публічного та приватного права, визначаючи ці відносини через просторове планування, забудову, обслуговування будівель і споруд, обумовлюючи їх соціальною функцією його суб’єктів. А визначення ознак містобудівної діяльності з урахуванням неподільності категорій “містобудівна діяльність” та “будівельна діяльність”, опосередкованих організаційно-планувальним та організаційноекономічним характером, дало змогу виокремити критерії для класифікації містобудівних відносин.

Ключові слова містобудівне право; предмет правового регулювання; містобудівні відносини; містобудівна діяльність; будівельна діяльність; об’єкт містобудівних правовідносин; фізичне життєве середовище
References

Bibliography

Authored books

1. Apanasenko K, Dozvilni pravovidnosyny u sferi hospodariuvannia: problemy teorii i praktyky (Instytut ekonomiko-pravovykh doslidzhen imeni V K Mamutova Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy 2020).

2. Bevzenko V, Publichne budivelne pravo Ukrainy: posibnyk (Dakor 2022).

3. Kharytova O, Administratyvno-pravovi vidnosyny (problemy teorii) (Iurydychna literatura 2004).

4. Rybak K, Mistobudivna diialnist yak ob’iekt administratyvno-pravovoho rehuliuvannia (Helvetyka 2018).

5. Stukalenko O, Administratyvno-pravove zabezpechennia budivelnoi haluzi (Tsentr uchbovoi literatury 2016).

6. Vikhrov O, Orhanizatsiino-hospodarski pravovidnosyny (Slovo 2008).

 

Edited books

7. Obsheteoreticheskaya yurisprudenciya: uchebnyj kurs: uchebnik (Yu Oborotov red, Feniks 2011).

 

 Journal articles

 8. Bevzenko V, ‘Publichne budivelne pravo Ukrainy: vid doktryny do praktychnoho vtilennia cherez yevropeiskyi dosvid’ [2023] 2 Pravo Ukrainy 33–51.

 9. Izarova I, ‘Mistobudivne pravo yak haluz prava’ [2011] 7 Pravo Ukrainy 132.

10. Kvasnitska O, ‘Kontseptualni pidkhody do sutnosti pravovoi katehorii “ob’iekt budivnytstva”’ [2014] 1 Visnyk hospodarskoho sudochynstva 122–123.

11. Yermolenko V, ‘Mistobudivne pravo v systemi prava Ukrainy’ [2019] 4 Pravo. Liudyna. Dovkillia 9.

 

Conference papers

12. Bezklubyi I, ‘Pravovi zasoby mistobudivnoi sfery u metafizychnomu vymiri’, Budivelne pravo teorii i praktyky: zb. nauk. pr.: Materialy Druhoi nauk. prakt. konf. (Ekonomichna dumka 2018) 11.

13. Maidannyk R, ‘Mistobudivne pravo: tsyvilno-pravovyi aspekt’, Budivelne pravo: problemy teorii i praktyky: zb. nauk. pr.: materialy Tretoi mizhnar. nauk.-prakt. konf. V 2-kh ch. Ch. 1 (Beskydy 2019) 7.

Електронна версія Завантажити