Досліджується феномен кіммерійців як перших носіїв державності на території сучасної України. Актуальність теми зумовлена недостатнім висвітленням їхньої ролі у формуванні ранніх державних утворень, що відбувалося в умовах обмеженості письмових джерел і необхідності глибокого аналізу археологічних матеріалів. Проблема також обтяжується складністю реконструкції їхньої соціальної структури, економічної діяльності та політичної організації через фрагментарність історичних даних.

 Дослідження кіммерійців є важливим для розуміння історичних процесів, що відбувалися на українських землях. Воно дає змогу простежити витоки української державності, яка має глибокі корені в історії, виявити елементи формування національної ідентичності та підтвердити безперервність культурного розвитку регіону. Крім того, вивчення кіммерійської спадщини слугує спростуванню історичних фальсифікацій, які заперечують державницькі традиції українського народу, що є особливо актуальним у контексті сучасних геополітичних викликів.

Метою статті є привернення уваги до ролі кіммерійців у процесі становлення ранніх політичних структур на території сучасної України. Завдання охоплюють аналіз походження кіммерійців, вивчення їхнього способу життя, географії проживання, соціальної структури та політичної організації. Особливий акцент зроблено на дослідженні феномену кіммерійської державності, яка перебувала на етапі протодержавного розвитку.

Методологічну основу дослідження становлять історико-порівняльний метод, що уможливлює встановити зв’язок між археологічними знахідками та письмовими джерелами, а також джерелознавчий аналіз античних і ассирійських свідчень про кіммерійців. Такий підхід сприяв комплексному аналізу історичних, соціальних та політичних аспектів їхнього життя.

У статті простежено елементи соціальної структури кіммерійців, що охоплювала царів, військову знать, старійшин, общинників і рабів. Військова організація кіммерійців відзначалася високим рівнем розвитку завдяки використанню кінноти та залізної зброї, що забезпечувало успішні військові походи та поширення впливу на значні території. Економічна діяльність базувалася на скотарстві, зокрема конярстві, хоча серед кіммерійців були й землеробські племена.

Особлива увага приділена вивченню політичної організації кіммерійців. Висловлено припущення, що їхній устрій мав риси протодержавного утворення – політичної структури, яка мала окремі елементи державності, але ще не досягла високого рівня стабільності та розвиненості. Кіммерійці взаємодіяли з передовими цивілізаціями Передньої Азії, що відображалося у війнах, торгівлі та культурних контактах, які впливали на їхній розвиток.

У підсумку зроблено висновок, що кіммерійці відігравали значну роль у формуванні історичного та культурного простору на території сучасної України. Їхній приклад демонструє ранні форми політичної організації, що заклали підґрунтя для розвитку української державності та етнокультурної ідентичності. Вивчення їхньої спадщини є важливим не лише для розуміння витоків української історії, а й для зміцнення національної свідомості та протидії фальсифікації історичних фактів.

Попри значний внесок українських і зарубіжних дослідників, чимало питань, пов’язаних із кіммерійцями, залишаються недостатньо вивченими. Тож є перспективи для наступних досліджень, зокрема у сфері історії держави і права України.

Bibliography

Authored books

1. Hrabovskyi S, Stavroiani S, Shkliar L, Narysy z istorii ukrainskoho derzhavotvorennia: posibnyk (Heneza 1995).

2. Mustafin O, Perlyny v stepu. Rozmovy pro mynule ukrainskoho Pivdnia (Folio 2023).

3. Nalyvaiko S, Etnichna istoriia Davnoi Ukrainy (Ievshan-zillia 2007).

4. Polonska-Vasylenko N, Istoriia Ukrainy: U 2 t. T. I. Do polovyny XVII stolittia (2-he vyd, Lybid 1993). 5. Zalizniak L, Starodavnia istoriia Ukrainy (Tempora 2012).

Edited and translated books

6. Chmykhov M, Kravchenko N, Cherniakov I, Arkheolohiia ta starodavnia istoriia Ukrainy: Kurs lektsii (S Holovko red, Lybid 1992).

7. Herodot, Istorii v dev’iaty knyhakh (A Biletskyi pereklad, Naukova dumka 1993). 8. Homer, Odisseia (per. iz starohr. B. Ten, Folio 2004).

Journal articles

9. Ivantchik A, ‘The Current State of the Cimmerian Problem’ [2001] 7(3–4) Ancient Civilizations from Scythia to Siberia 7.

10. Kalashnykov V, ‘Viiskova demokratiia yak doderzhavna forma sotsialnoho upravlinnia u svitovii ta vitchyznianii istorii’ [2015] 6 Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii 13–14.

11. Kononenko V, ‘Osoblyvosti derzhavno-pravovoho rozvytku kochovykh narodiv Pivdnia Ukrainy starodavnoi doby’ [2021] 1 Publichne upravlinnia i pravo: istoriia, teoriia, praktyka 6–12).

12. Olhovskyi S, ‘Kolorova metaloobrobka i kochova kultura Pivnichnoho Prychornomor’ia kimmeriiskoho chasu’ [2021] 4(41) Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy 171.

13. Shcherbatiuk V, Sokur Yu, ‘Zarodzhennia protoderzhavnykh i derzhavnykh ob’iednan na terenakh Ukrainy’ [2017] 1 Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav 143.

14. Taranenko M H, Taranenko M M, ‘Pershi derzhavni utvorennia na terytorii Ukrainy’ [2016] 1/2(29/30) Visnyk NTUU “KPI”. Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo 178–186.

Websites

15. Tokhtas’ev S, ‘Cimmerians’ (Encyclopædia Iranica, V/6) 563–567 <https://iranicaonline.org/ articles/cimmerians-nomads> (accessed 18.12.2024).

16. Vodiak H, ‘Kimmeriitsi’ (Etnohenez, 01.10.2020) <https://etnogenez.org/cimmerians> (accessed 17.12.2024).

17. Kimmeriitsi – starodavni kochivnyky Pivnichnoho Prychornomor’ia (15.08.2015) <https://spadok.org.ua/kimmeriya/kimmeriytsi-starodavni-kochivnyky-pivnichnogoprychornomorya> (accessed 17.12.2024).

18. Mohylov O, ‘Kimeriitsi: viiskova polityka ta spadshchyna’ (Lokalna istoriia, 20 travnia 2024) <https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/kimeriitsi-viiskova-politika-ta-spadshchinaoleksandrmogilov> (accessed 17.12.2024).