Назва статті | Джерела права Скіфської держави та їх значення для розвитку державотворчих процесів на території України |
---|---|
Автори |
ІГОР БОЙКО
доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8444-6787 igor.boiko@lnu.edu.ua
ІВАН КОВАЛЬЧУК
доктор філософії у галузі права, старший викладач кафедри суспільно-політичних наук Вінницького національного технічного університету (Вінниця, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-7467-5317 ivankovalchuk@vntu.edu.ua
ОКСАНА ЗАЯЦЬ
докторка філософії у галузі права, асистентка кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4512-2338 oksana.lesyk@lnu.edu.ua
|
Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
Випуск | 12 / 2024 |
Сторінки | 50 - 65 |
Анотація | Стаття присвячена аналізу становлення джерел права Скіфської держави та визначенню їхнього значення для розвитку економічних і політичних відносин на території України, що загалом є важливим етапом у формуванні державно-правових традицій на українських землях. Актуальність дослідження полягає у визначенні місця і ролі скіфського права в історії української державності. Зазначено, що формування норм і елементів цивільного, кримінального, процесуального права на етнічних українських землях було тривалим процесом. Зародження та розвиток первісних звичаїв цивільного та кримінального характеру, очевидно, почалися у період переходу від палеоліту до мезоліту, від матріархату до патріархату, у період розкладу первіснообщинних відносин, зокрема зі створенням сім’ї, роду, племені. У той час між людьми почали виникати суперечки, конфлікти, наслідком яких було вчинення злочину (наприклад, позбавлення людини життя чи заподіяння їй каліцтва, крадіжка майна тощо). У первісних людей формувалося розуміння злочину як суспільної небезпеки, адже людині чи людській спільноті було завдано шкоди, заподіяно зло, від чого у людини чи спільноти виникали страх, страждання тощо. Тому в період мезоліту, а відтак у бронзовий і залізний віки, люди шукали способи припинити вчинення лихих діянь, створювали правила поведінки, які передбачали відповідальність за злочини, встановлення відплати за них тощо. У давній період на території сучасної України впродовж тисячоліть існувало чимало етнічних культурно неоднорідних суспільств. Різноетнічні народи більшою чи меншою мірою вплинули на етнофонд і генофонд українців. Вони творили на території історичної України генетично споріднені традиції способу життя, культури, державної організації, правового регулювання суспільних відносин. Наголошено, що скіфське право регулювало багато аспектів соціального життя, включаючи майнові відносини, військову службу, правовий статус рабів і захист приватної власності. Ці норми давали змогу забезпечити основи для функціонування суспільства, де важливими були як звичаї, так і рішення, прийняті вищими органами влади – царем та народними зборами. Скіфське право також виконувало охоронну функцію, захищаючи соціальний порядок і забезпечуючи стійкість держави. Система покарань, зокрема смертні вироки, вигнання, тілесні покарання, ставила завдання не лише покарати злочинців, а й зміцнити соціальні зв’язки, засновані на вірності та порядку. Показано, що пізнавальна функція права полягала в тому, що воно визначало межі поведінки людей, встановлювало дозволи й заборони. Скіфське право регулювало поведінку не лише в межах родових і племінних груп, а й у відносинах з іншими народами, зокрема через міжнародні договори, що були важливим джерелом права. Право виконувало також оціночну функцію, оскільки через звичаєві норми скіфи могли оцінювати поведінку своїх “співгромадян”. Це давало змогу вирізняти правопорушення та визнавати винних, що стало основою для функціонування права в умовах, коли не існувало складної судової системи. Скіфське право також мало важливе виховне значення, адже через покарання і соціальні норми воно сприяло формуванню моральних орієнтирів, таких як відданість царю, братерство серед воїнів і суворе ставлення до порушників. Виховний аспект був особливо виражений у спільному виконанні військових обов’язків та у збереженні патріархальних традицій, які впливали на поведінку членів суспільства. Право скіфів базувалося на звичаєвих нормах, які адаптувалися до умов формування державності. Основними джерелами права були звичаї, рішення царів і народних зборів, а також міжнародні договори. Особливу роль у забезпеченні правопорядку відігравали звичаї, що захищали приватну власність, суспільний лад і авторитет царської влади. Консервативний елемент у правовій системі забезпечував її стійкість і спадкоємність, зберігаючи традиційні норми навіть в умовах взаємодії з прогресивною грецькою культурою. Скіфія відіграла важливу роль у становленні економічних і політичних відносин у регіоні Північного Причорномор’я. Її зв’язки з грецькими містами-державами, зокрема Ольвією та Херсонесом, сприяли розвитку торгівлі, яка стала важливим чинником економічного зростання та інтеграції з античним світом. Правові традиції скіфів справили значний вплив на розвиток економічних і політичних відносин на території України, що загалом є важливим етапом у формуванні державно-правових традицій на українських землях. Позитивним також був вплив культурної спадщини Скіфської держави, включаючи елементи правової культури, на подальший розвиток етнонаціональних процесів на території України. Вивчення скіфського права дає змогу краще зрозуміти витоки правових традицій на українських землях. |
Ключові слова | джерела права; звичаї; звичаєве право; державність |
References | Bibliography
Authored books 1. Boiko I, Istoriia pravovoho rehuliuvannia tsyvilnykh, kryminalnykh ta protsesualnykh vidnosyn v Ukraini (IX–XX st.): navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakladiv (Vydavnychyi tsentr Lvivskoho natsionalnoho universytetu 2014). 2. Boiko I, Kryminalni pokarannia v Ukraini (IX–XX): navchalnyi posibnyk (LNU imeni Ivana Franka 2013). 3. Boiko I, Pravove rehuliuvannia tsyvilnykh vidnosyn v Ukraini (IX–XX): navchalnyi posibnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv (Atika 2012). 4. Boiko O, Istoriia Ukrainy: navch. posib. dlia stud. vyshchykh navch. zakladiv (vyd 3-tie, Akademvydav 2005). 5. Vasylenko H, Velyka Skifiia (Znannia 1992). 6. Havrylenko O, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy. Starodavnia doba: navchalnyi posibnyk (KhNUVS 2011). 7. Ivanov V, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: pidruchnyk (MAUP 2007). 8. Kulchytskyi V, Tyshchyk B, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv (In Yure 2008). 9. Murzyn V, Proyskhozhdenye skyfov. Osnovnie etapi formyrovanyia skyfskoho etnosa (Nauk. dumka 1990). 10. Terliuk I, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: navch. posib. (Atika 2011). 11. Ukhach V, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: navchalnyi posibnyk (Vektor 2011).
Edited and translated books 12. Herodot iz Halikarnasu, Skifiia: naidavnishyi opys Ukrainy z V stolittia pered Khrystom (B Hnatiuk red, Dovira 1992). 13. Honcharenko V, ‘Derzhava skifiv’, u V Tatsii, A Rohozhyn, V Honcharenko (red), Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: pidruchnyk u 2-kh tomakh, t 1 (In Yure 2003) 13. 14. Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: u 2 ch.: Pidruchnyk dlia stud. yuryd. vuziv i fak. Ch. 1 (A Rohozhyn red, In Yure 1996) 8. 15. Usenko I (ker kol), Sudova vlada v Ukraini: istorychni vytoky, zakonomirnosti, osoblyvosti rozvytku (Naukova dumka 2014). 16. Khrestomatiia z istorii derzhavy i prava Ukrainy: navch. posib. (A Chaikovskyi (ker), O Kopylenko, V Kryvonis, V Svystunov, H Trofanchuk uporiad, Yurinkom Inter 2003). 17. Herodot, ‘Knyha IV. Melpomena’, Istorii v dev’iaty knyhakh (A Biletskyi pereklad, Naukova dumka 1993) 180–228.
Journal articles 18. Havrylenko O, ‘Zarodzhennia prava na terytorii Ukrainy v antychnu dobu’ [2020] 1 Pravo Ukrainy 69. 19. Havrylenko O, ‘Osnovni rysy prava skifskykh rannoderzhavnykh utvoren’ [2007] 1 Chasopys Kyivskoho universytetu prava 18.
Encyclopedias 20. Konservatyzm, Universalnyi slovnyk-entsyklopediia (M Popovych ta inshi (ukl), Iryna 1999) 690–691 <http://slovopedia.org.ua/29/53402/13618.html> (accessed 30.12.2024). |
Електронна версія | Завантажити |