У статті здійснено комплексне дослідження державного ладу та правової системи Боспорського царства як унікального державного утворення, що існувало на території сучасної України. Актуальність дослідження зумовлюється необхідністю поглибленого вивчення витоків української державності та державно-правових традицій античного періоду на теренах Північного Причорномор’я.

На основі аналізу широкого кола історико-правових джерел розглянуто процес становлення та розвитку Боспорського царства, його еволюцію від союзу грецьких полісів до централізованої монархії. Особливу увагу приділено дослідженню державного механізму, який характеризувався наявністю розвиненого бюрократичного апарату, ефективної системи управління територіями та професійної дипломатичної служби, що забезпечувала зовнішні зв’язки держави.

Зазначено, що формування Боспорського царства як єдиної держави стало результатом тривалого історичного процесу, який розпочався з грецької колонізації Північного Причорномор’я у VII ст. до н. е. Його назва походить від давньогрецького найменування Керченської протоки (Боспор), а зародження датується близько 480 р. до н. е. внаслідок об’єднання античних міст-держав. Територіально воно охоплювало Керченський і Таманський півострови, а також південне узбережжя Азовського моря до гирла Дону. Особливістю аналізованого державного утворення було те, що воно не було винятково грецьким, а до його складу входили також місцеві племена, що створювало унікальний симбіоз елліністичної та місцевої культур. Процес об’єднання грецьких полісів відбувався в період правління династії Археанактидів, що правила в Пантікапеї. Саме це місто стало політичним та економічним центром нового державного утворення. Важливо відзначити, що об’єднання відбувалося не лише через військово-політичні чинники, а й завдяки економічній необхідності – потребі у створенні єдиного економічного простору для ефективної торгівлі та захисту торговельних шляхів.

Акцентовано, що період найбільшого економічного і культурного розквіту Боспорського царства припадає на IV–III ст. до н. е. У цей час держава досягла значних успіхів у розвитку сільського господарства, ремесел та торгівлі. Особливе місце в економіці посідало виробництво та експорт зерна, що забезпечувало стабільні торговельні зв’язки з іншими грецькими полісами, зокрема з Афінами. Проте вже у другій половині ІІ ст. до н. е. Боспорське царство зіткнулося з серйозною соціально-економічною кризою, яка посилювалася зовнішньою загрозою з боку Скіфської держави. Ситуація ускладнилася після посилення римського впливу в регіоні, що привело до поступової трансформації державного устрою та втрати частини політичної самостійності.

У статті проаналізовано правову систему Боспорського царства, яка сформувалася внаслідок синтезу різних правових традицій: грецького полісного права, місцевих правових звичаїв та елементів римського права. Розкрито особливості регулювання різних сфер суспільних відносин: права власності, зобов’язального, шлюбно-сімейного, спадкового та кримінального права. Окрему увагу приділено судовій системі, принципам судочинства.

Досліджено соціальну структуру боспорського суспільства, яка відображала складний характер економічних відносин. Виявлено специфіку правового статусу різних соціальних верств: рабовласницької знаті, вільних землевласників, залежного населення та рабів. Проаналізовано особливості формування нових соціальних груп, зокрема інституту вільновідпущеників, що свідчило про поступову трансформацію суспільних відносин від рабовласницького до феодального ладу. Констатовано про важливе значення досвіду державно-правового розвитку Боспорського царства для розуміння процесів державотворення на території сучасної України.

Bibliography

Authored books

1. Havrylenko O, Syroid T, Istoriia mizhnarodnoho prava: starodavnia doba: navchalnyi posibnyk (KhNU imeni V N Karazina 2021).

 2. Ivanov V, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: pidruchnyk (MAUP 2007).

3. Kulchytskyi V, Tyshchyk B, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: navchalnyi posibnyk (Atika 2006).

4. Ukhach V, Istoriia derzhavy i prava Ukrainy: navchalnyi posibnyk (konspekty lektsii) (Vektor 2011).

Edited books

 5. Istoriia ukrainskoho prava: posibnyk (I Bezklubyi red, Hramota 2010).

Journal articles

 6. Halamus M, ‘Annexing the Near East and the Long-Lasting Bosporan Autonomy’ [2018] 105 Eos CV 221–238.

7. Boiko I, ‘Stanovlennia derzhavnosti ta prava na terytorii suchasnoi Ukrainy v pradavniu dobu’ [2021] 73 Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia yurydychna 14–27.

8. Havrylenko O, ‘Bosporo-rymski vzaiemyny u druhii polovyni I st. do n. e. – tretii chverti III st. n. e.: istoryko-pravove doslidzhennia’ [2006] 34 Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav 46–53.

9. Havrylenko O, ‘Dohovory miny ta kupivli-prodazhu v antychnykh derzhavakh Pivnichnoho Prychornomor’ia (istoryko-pravove doslidzhennia)’ [2007] 39 Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav 79–85.

10. Havrylenko O, ‘Normatyvna rehlamentatsiia ukladennia ta rozirvannia shliubu v antychnykh derzhavakh Pivnichnoho Prychornomor’ia: istoryko-pravove doslidzhennia’ [2008] 41 Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav 75–82.

11. Havrylenko O, ‘Zlochyny ta pokarannia u pravi antychnykh derzhav Pivnichnoho Prychornomor’ia’ [2002] 1 Pravo i bezpeka 45–52.

12. Hutiv B, ‘Stanovlennia ta rozvytok Bosporskoho tsarstva: okremi istoryko-pravovi aspekty’ [2023] 79(1) Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu. Seriia: Pravo 30–34.

13. Strakhov M, ‘Osnovni rysy derzhavnoho ladu Bosporskoho tsarstva’ [1999] 7(2) Visnyk universytetu vnutrishnikh sprav 158–163.

Websites

14. Deligiannis P, ‘The Kingdom of the Cimmerian Bosporus: History and Military forces’ (2006) <https://www.academia.edu/18912638/The_Kingdom_of_Cimmerian_Bosporus_ History_and_Military_forces> (accessed 30.12.2025).

Ярослав Шевчук

 кандидат економічних наук, начальник служби Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України (Київ, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-0585-3581 shevchuk.atc@ssu.gov.ua