У ЄС радикалізацію та насильницький екстремізм, що ведуть до тероризму, розуміють як динамічний процес впливу на людину, під час якого вона приходить до прийняття насильства у формі терору як можливого, ймовірного, що суперечить закону, способу дій. Це глобальні проблеми, що не обмежені будь-якою національністю, етнічною групою, релігією, ідеологією або гендерною ідентичністю. Доведено, що складність факторів, що сприяють поширенню радикалізації та насильницького екстремізму, свідчить про необхідність комплексної стратегії, спрямованої на їх профілактику, яка має розроблятися відповідно до норм міжнародного права та з урахуванням необхідності дотримання прав людини, і стосуватися різних аспектів, зокрема безпеки, належного управління, запобігання конфліктам, освіти, соціально-економічного розвитку, забезпечення зайнятості для молоді та комунікації. Проаналізовано основні програмні документи ЄС щодо протидії радикалізації й насильницькому екстремізму: Стратегія ЄС щодо боротьби з тероризмом 2005 р., Стратегія внутрішньої безпеки ЄС 2010 р., Європейський порядок денний з безпеки 2015 р. Акцентовано увагу на важливості діяльності RAN, IMPACT Europe, Групи експертів Комісії високого рівня з питань радикалізації (HLCEG-R), які стали інструментами політики ЄС щодо протидії радикалізації та насильницькому тероризму. Здійснено аналіз європейського досвіду запобігання радикалізації та насильницькому екстремізму на прикладі Норвегії, Північної Ірландії та Косово. Обґрунтовано, що ефективність протидії радикалізації та насильницькому екстремізму, що призводять до тероризму, залежить також від наявності належного правового забезпечення, що унормовує вказану сферу суспільних відносин, визначає межі компетенції уповноважених органів держави та види юридичної відповідальності, механізми координації діяльності органів державної влади і принципи їх взаємодії з громадськістю. Доведено необхідність законодавчого визначення поняття “радикалізм” та запровадження відповідальності за радикалізм як окремого виду правопорушення, внесення відповідних змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, криміналізації таких явищ, як пропаганда тероризму та публічне виправдання тероризму; законодавчого визначення уповноваженого державного органу, на якого були б покладені функції державного координатора у сфері запобігання радикалізації та насильницького екстремізму. Обґрунтовано необхідність залучення до протидії радикалізації та насильницькому екстремізму Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерства молоді та спорту України, Міністерства юстиції України, Державної кримінально-виконавчої служби України, громадських організацій та релігійних громад до реалізації програм, спрямованих на профілактику таких деструктивних явищ, інтеграцію тих, хто був під впливом екстремістських ідей; забезпечення реалізації на загальнодержавному рівні проєкту “Офіцер служби освітньої безпеки”, що ініційований Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.

 Доведено необхідність розроблення в Україні Концепції протидії радикалізації та насильницькому екстремізму або ж включення відповідного розділу до Концепції боротьби з тероризмом.

Bibliography

Authored books

1. Baker-Beall C, The European Union’s fight against terrorism: discourse, policies, identity (Manchester University Press 2016).

2. Koehler D, Understanding Deradicalization: Methods, Tools and Programs for Countering Violent Extremism (Taylor & Francis 2017).

3. Richards J, Extremism, Radicalization and Security: An Identity Theory Approach (Palgrave Macmillan 2017).

Edited books

4. Webber D, Kruglanski A, ‘Psychological Factors in Radicalization: A “3N” Approach’ In G LaFree and J Freilich (eds), The Handbook of the Criminology of Terrorism (Wiley Blackwell 2017) 33–46.

5. Aktualni pytannia protydii teroryzmu u sviti ta v Ukraini: analit. dopovid (O Reznikova (red), NISD 2017).

 6. Zapobihannia radykalizatsii i teroryzmu: mizhnarodnyi dosvid i natsionalnyi vymir: zb. mater. “kruhloho stolu” (M Hutsalo red, NISD 2012).

Journal articles

7. Doosje B, Moghaddam F M, Kruglanski A, de Wolf A, Mann L, Feddes A R, ‘Terrorism, radicalization and de-radicalization’ [2016] 11 Current Opinion in Psychology 79–84.

8. Kruglanski A, Gelfand M, Bélanger J, Sheveland A, Hetiarachchi M, Gunaratna R, ‘The Psychology of Radicalization and Deradicalization: How Significance Quest Impacts Violent Extremism’ [2014] 35(1) Advances in Political Psychology 69–93.

9. Yusoufzai Kh, Emmerling Fr, ‘Explaining violent radicalization in Western Muslims: A four factor model’ [2017] 8(1) Journal of Terrorism Research 68–80.

10. Karpchuk N, ‘Initsiatyvy Yevropeiskoho Soiuzu u borotbi z propahandoiu teroryzmu’ [2020] 6(2) Humanitarian vision = Humanitarni vizii 15–20.

11. Lavrynovych O, ‘Intehratsiia musulmanskykh spilnot u yevropeiskyi prostir v konteksti hlobalnykh mihratsiinykh protsesiv’ [2013] 3–4 Relihiia ta sotsium 208–213.

12. Palamarchuk M, ‘Protydiia ekstremizmu v Ukraini: napriamy optymizatsii pravovoho zabezpechennia’ [2012] 3 Stratehichni priorytety 102–106.

13. Podorozhna T, ‘Bezpeka Yevropeiskoho Soiuzu kriz pryzmu diialnosti mizhnarodnykh orhaniv i orhanizatsii, yaki vedut borotbu z teroryzmom’ [2023] 3 Chasopys Kyivskoho universytetu prava 233–239. 14. Pokrovska A, ‘Problemy ta dosiahnennia polityky protydii radykalizatsii u Yevropi’ [2017] 4(45) Stratehichni priorytety 180–189.

Newspaper articles

15. Farinelli F, ‘EU action on radicalisation needs to be targeted at grassroots level’ (The Parliament, 18 Mar 2019) <https://www.theparliamentmagazine.eu/partner/article/euactionon-radicalisation-needs-to-be-targeted-at-grassroots-level> (accessed 12.12.2024).

Websites

16. Prisons and Terrorism Radicalisation and De-radicalisation in 15 Countries (International Centre for the Study of Radicalisation and Political Violence 2010) <https://www.clingendael. org/sites/default/files/pdfs/Prisons-and-terrorism-15-countries.pdf> (accessed 12.12.2024).

17. Radicalisation Awareness Network, 2013. Discussion paper: high-level conference on ‘empowering local actors to prevent violent extremism’ <https://ec.europa.eu/home-affairs/ system/files/2016-12/hlc_discussion_paper_en.pdf> (accessed 16.12.2024).

18. Right-wing violent extremism and terrorism in the European Union: discussion paper. EU Counter-Terrorism Coordinator. 30 August 2019 <http://www.statewatch.org/media/ documents/news/2019/sep/eu-council-ctc-right-wing-11756-19.pdf> (accessed 12.12.2024).

19. Misiura A, Analitychna zapyska “Inozemnyi dosvid protydii teroryzmu: vysnovky dlia Ukrainy” (NISD 03.02.2017) <https://www.niss.gov.ua/doslidzhennya/nacionalna-bezpeka/ inozemniy-dosvid-protidii-terorizmu-visnovki-dlya-ukraini> (accessed 19.12.2024).

 20. Tarasiuk T, ‘Radykalizatsiia yak instrument: aktualnist ta otsinka ryzykiv’ (Fond “Demokratychni initsiatyvy” im. Ilka Kucheriva, 11 veresnia 2023) <https://dif.org.ua/ article/radikalizatsiya-yak-instrument-aktualnist-ta-otsinka-rizikiv> (accessed 19.12.2024).