У статті досліджуються питання ідентифікації злочину геноциду, вчиненого Росією з 2014 р. під час збройної агресії проти України, а також покарання за нього. Акцентується увага, що в міжнародно-правовій теорії, у міжнародній і національній практиці наявні широкий і вузький підходи до ідентифікації геноциду. Широкий підхід визнає завершеним злочином намір “знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку”, тобто достатньо оприлюднити заклики до геноциду або почати реалізовувати геноцидальний намір. Натомість вузький підхід передбачає, що намір здійснити геноцид має бути реалізований.

Робиться висновок про доцільність формувати в Україні національну судову практику на основі саме широкого підходу, тобто враховувати намір здійснити геноцид як вже завершений злочин. Підкреслюється, що формування національної практики важливо і для міжнародного розшуку та притягнення до відповідальності за геноцид, враховуючи запровадження до покарання за цей злочин універсальної кримінальної юрисдикції, тобто право держав притягувати до кримінальної відповідальності та карати відповідних осіб безвідносно до місця скоєння ними злочину чи громадянства обвинуваченого чи потерпілого.

Bibliography

Authored books

1. Cryer R, Prosecuting International Crimes: Selectivity and the International Criminal Law Regime (Cambridge University Press 2005).

Websites

2. ‘Topovi propahandysty RF maiut vidpovidaty za statteiu “zaklyky do henotsydu” – TsPD’ (Ukrinform, 20.12.2023) <https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3802741-topovipropagandistirf-maut-vidpovidati-za-statteu-zakliki-do-genocidu-cpd.html> (accessed: 26.02.2024).

3. Vyshniakova A, ‘Ideolohy henotsydu: yak pokaraty rosiiskykh propahandystiv za zaklyky do znyshchennia ukraintsiv’ (Detektor media, 30.11.2023) <https://detector.media/infospace/ article/219998/2023-11-30-ideology-genotsydu-yak-pokaraty-rosiyskykh-propagandystivzazaklyky-do-znyshchennya-ukraintsiv> (accessed: 26.02.2024).