Розпочата 24 лютого 2022 р. широкомасштабна фаза російської агресії проти України спричинила безпрецедентне погіршення гуманітарної ситуації, масштабні руйнування цивільних об’єктів і масові порушення фундаментальних прав людини. Шлях до справедливості та сталого миру лежить через невідворотну відповідальність держави-агресора, невід’ємною складовою якої є компенсація завданої шкоди постраждалим особам як елемент індивідуальних репарацій. З цієї метою у травні 2023 р. було створено Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, що діє в інституційних рамках Ради Європи. Реєстр має стати першим кроком на шляху створення майбутнього міжнародного компенсаційного механізму. Водночас питання відшкодування шкоди, завданої життю та здоров’ю, заподіяної під час збройних конфліктів, були неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ, Європейський суд), а відповідна практика та його усталені правові позиції потребують ґрунтовного дослідження з метою сприяння їх ефективному застосуванню.

Метою статті є аналіз основних підходів до оцінки та визначення розміру шкоди, завданої життю та здоров’ю осіб у ситуації збройних конфліктів, визначених у практиці ЄСПЛ, та їх значення для національної судової практики щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією проти України, з огляду на забезпечення валідності національних інструментів оцінки шкоди у контексті чинних міжнародних юрисдикцій і майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

Питання оцінки та відшкодування шкоди, завданої порушеннями прав людини, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) і протоколах до неї, ЄСПЛ вирішує, застосовуючи ст. 41 ЄКПЛ. Присуджуючи справедливу сатисфакцію постраждалій стороні, ЄСПЛ не формулює чіткі загальні підходи та принципи до визначення грошового розміру такої компенсації. Європейський суд, обґрунтовуючи присудження відповідного розміру відшкодування, виходить із принципу справедливості та бере, як правило, до уваги характер і тяжкість виявленого порушення, його тривалість і наслідки, кількість порушень, заходи, які були вжиті державою-відповідачем, будь-яку іншу інформацію або обставини. Кожному виду та групі порушень, які констатуються Європейським судом, притаманні загальні тенденції щодо справедливої компенсації. Присудження ЄСПЛ компенсації матеріальної шкоди у зв’язку з заявою про загибель близьких родичів і встановленням порушення ст. 2 ЄКПЛ не є поширеним явищем, на відміну від встановлення компенсації нематеріальної шкоди та судових й інших витрат.

Відповідна усталена практика та правові позиції ЄСПЛ мають стати орієнтиром або “джерелом натхнення” при виробленні підходів до оцінки завданої шкоди та визначенні розмірів компенсації національними судами й іншими органами влади, що сприятиме підвищенню значення такої оцінки для чинних міжнародних юрисдикцій і майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.

Bibliography

Authored books

1. Zadorozhnyy O, Porushennya ahresyvnoyu viynoyu Rosiyskoyi Federatsiyi proty Ukrayiny osnovnykh pryntsypiv mizhnarodnoho prava (K.I.S. 2015).

2. Khrystova H, Pozytyvni zobovyazannya derzhavy u sferi prav lyudyny: suchasni vyklyky (Pravo 2018).

 Edited books

3. Tomuschat C, ‘State Responsibility and the Individual Right to Compensation Before National Courts’ in Andrew Clapham, Paola Gaeta (eds), The Oxford Handbook of InternationalLaw in Armed Conflict (online edn, Oxford Academic 2014). DOI: https://doi.org/10.1093/ law/9780199559695.003.0031.

Journal articles

4. Vasylenko L, Buchynska A, ‘Osoblyvosti vidshkoduvannya shkody, zavdanoyi viyskovoyu ahresiyeyu rf’ (2023) 6 Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal 104–7. DOI https://doi. org/10.32782/2524-0374/2023-6/22.

Newspaper articles

5. Hudiy V, ‘Kompensatsiya za shkodu, zapodiyanu zhyttyu ta zdorovyu ukrayintsiv pid chas zbroynykh konfliktiv: yak sudy mozhut zakhystyty prava postrazhdalykh?’ (Yurydychna hazeta, № 13–1629, 11.2023) (accessed: 20.01.2024). 6. Boyarchukov M, ‘I znovu pro vidshkoduvannya shkody, zavdanoyi ahresiyeyu rf: na shcho potribno zvernuty uvahu pozyvacham i zakonodavtsyu’ (Yurydychna hazeta, № 9–10, 31.08.2023) (accessed: 20.01.2024).

7. Polishchuk V, ‘Kompensatsiia moralnoi shkody rodycham zahyblykh vid terorystychnykh aktiv: analiz postanov VS’ (Visnyk NAAU, lystopad 2023 № 11).

Websites

8. Prosecution of Russian Corporations for War Crimes in Ukraine as a Precursor to Seizure of Frozen Corporate Assets in Foreign Jurisdictions (Public International Law & Policy Group, 2024) 39 (accessed: 10.01.2024).

9. Ripenko А, ‘Funding Ukraine’s Aid: New Challenges’ (Voelkerrechtsblog. International Law and International Legal Thought, 07.12.2023) (accessed: 28.01.2024).

10. Ripenko А, ‘Should Third States Follow Ukraine’s Lead and Confiscate Russian State Assets?’ (Voelkerrechtsblog. International Law and International Legal Thought, 19.06.2023) (accessed: 28.01.2024).

11. Doslidzhennia praktyky Yevropeiskoho sudu z prav liudyny pro prysudzhennia spravedlyvoi satysfaktsii u spravakh, pov’iazanykh zi zbroinymy konfliktamy (Pidhotovlene L. Apostolom v ramkakh Proiektu Rady Yevropy “Posylennia sudovykh ta pozasudovykh zasobiv zakhystu prav osib, postrazhdalykh vid viiny v Ukraini” 2023) 64, 271–2 (accessed: 05.01.2024) (in Ukrainian).

12. Moffett L, Varianty vidshkoduvannia zbytkiv, zavdanykh pid chas viiny v Ukraini (Queen’s University Belfast 2022) 73 (accessed: 20.01.2024).

13. Sudovyi zakhyst prav vnutrishno peremishchenykh osib ta osib, yaki postrazhdaly vid zbroinoi ahresii proty Ukrainy: materialy bazovoho kursu dlia suddiv (Nataliia Shuklina, Tetiana Fulei, Hanna Khrystova, Mykhailo Shumylo, Alla Fedorova, Yuliia Tralo, NShSU 2022) 176 (accessed: 03.01.2024).