Від дієвості механізмів реалізації норм міжнародного гуманітарного права у части ні дотримання прав військовополонених залежить не лише мотивація громадян щодо захисту власної Батьківщини, а й здатність учасників збройних конфліктів до післявоєнного відновлення. Держави, які не здатні захистити права і свободи власних громадян, нара жаються на небезпеку втрати суб’єктності. За сучасних умов, коли приналежність до політичної нації визначається переважно за громадянською ознакою, не важко спрогнозувати посилення міграційних процесів “під захист” суб’єктів міжнародного права, здатних уникнути наслідків глобальної кризи зміни світового порядку, що насувається.

Незважаючи на спільно затверджені правила співіснування та зусилля міжнародних організацій щодо їх дотримання, – принципи і норми міжнародного гуманітарного права, як і права людини постійно порушуються. Карколомне трагічне ХХ ст. не лише не закарбувалося у пам’яті більшості світових лідерів, а й породило чимало диктаторів-реваншистів, які сьогодні становлять загрозу всьому вільному світу. В умовах зростання кількості військових конфліктів, застосування новітніх видів зброї масового ураження і виникнення нових гібридних загроз “керованого хаосу” на основі штучного інтелекту й інших високотехнологічних і малодосліджених інструментів, війни набувають все більш руйнівного непрогнозованого змісту.

Розглянуто поточний стан ефективності правозастосування норм міжнародного гуманітарного права. Досліджено найбільш перспективні напрями документування воєнних злочинів і фіксації порушення прав військовополонених. Окреслено наявні проблеми, які постали на шляху до покарання агресора. Проаналізовано найбільш потенційні шляхи притягнення до відповідальності за воєнні злочини. Визначено перелік змін і доповнень, яких потребує українське законодавство для успішного застосування Стамбульського протоколу. 

Bibliography

Authored books

1. Myronova V, Problemy kryminalnoi vidpovidalnosti za porushennia zakoniv i zvychaiv viiny (Pravo 2007).

Edited books

2. Harasymiv O, Marko S, Riashko O, ‘Iak pokaraty voiennykh zlochyntsiv v Ukraini: mekhanizmy vidnovlennia spravedlyvosti’ v Stratonov V (ed), Military offences and war crimes: background, theory and practice (Baltija Publishing 2023).

Journal articles

3. 3. Voitsikhovskyi A, Bakumov O, Ustymenko O, Marchuk M, ‘The Legal Mechanisms of Ensuring Regional Cooperation in Combatting Crime Within the Framework of the Council of Europe: Experience of Ukraine’ [2019] 13 (1) The Central European Journal of International and Security Studies 138–60.

Newspaper articles

4. Abramovych O, ‘Sprava za pozovom Ukrainy u Mizhnarodnomu sudi OON: chomu sud u Haazi ne pro vchynennia Rosiieiu henotsydu’ (Radio Svoboda, 17.09.2023) <https://www. radiosvoboda.org/a/sprava-za-pozovom-ukrayiny-u-mizhnarodnomu-sudi-oon/32594420. html> (accessed: 31.01.2024).

5. Nazarchuk I, ‘20 rokiv nabuttia chynnosti Rymskoho statutu. Chy ye problemoiu, shcho Ukraina dosi yoho ne ratyfikuvala?’ (Radio Svoboda, 03.07.2022) <https://www. radiosvoboda.org/a/rome-statute-ukraine/31923517.html> (accessed: 31.01.2024).

6. Proholosheno Deklaratsiiu pro stvorennia Spetsialnoho trybunalu zi zlochynu ahresii proty Ukrainy (Yurydychna Hazeta, 04.03.2022) <https://yur-gazeta.com/golovna/progoloshenodeklaraciyupro-stvorennya-specialnogo-tribunalu-zi-zlochinu-agresiyi-proti-ukrayini. html> (accessed: 31.01.2024).

7. Prokuror Mizhnarodnoho sudu osobysto initsiiuvav rozsliduvannia shchodo vtorhnennia RF v Ukrainu (Suspilne, 28.02.2022) <https://suspilne.media/212395-prokuror-miznarodnogo-suduosobistoiniciuvav-rozsliduvanna-sodo-vtorgnenna-rf-v-ukrainu> (accessed: 31.01.2024).

Websites

8. Stattia 5 Pochatok ta kinets zastosuvannia. (Komentar do obranykh statei Zhenevskoi konventsii pro povodzhennia z viiskovopolonenymy 25/01/2024) <https://blogs.icrc.org/ ua/2024/01/25/5> (accessed: 31.01.2024).