Досліджується проблема термінологічної неузгодженості у регламентації податкових режимів і таких суміжних понять, як загальний і спеціальний податкові режими. Надається їх авторське визначення. Метою статті є дослідження актуального правового регулювання податкових режимів, визначення змісту податкового режиму та ознак загального й спеціального податкових режимів та вироблення пропозицій з удосконалення понятійного апарату.

Стаття є продовженням дослідження проблематики термінологічної неузгодженості у податково-правовому регулюванні. У статті аналізуються поняття, які є системотвірними для податково-правового регулювання. Йдеться про податковий режим і його види. Робиться висновок про наявність двох податкових режимів – загального та спеціального. Останній представлений спрощеною системою оподаткування, обліку і звітності, що є наразі єдиним різновидом спеціального податкового режиму. Констатується нелогічність протиставлення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності загальній системі оподаткування. Остання у правозастосуванні наділяється змістом загального податкового режиму. Звернено увагу на можливість у рамках окремих податків існування спеціальних режимів оподаткування. Такий приклад лише один – це спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату.

Проведене дослідження дало змогу визначити податковий режим як комплекс правових норм, що визначають перелік податків і зборів, щодо яких виникає податковий обов’язок. Загальний податковий режим визначено як комплекс правових норм, що визначають фіксований перелік податків та зборів, щодо яких у суб’єктів господарювання виникає податковий обов’язок, якщо таким господарюючим суб’єктом не обрано спеціальний податковий режим. Під спеціальним податковим режимом пропонується розуміти комплекс правових норм розділу 14 Податкового кодексу України, що визначають узгоджений набір процедур, які змістовно по-іншому від загального податкового режиму можуть визначати порядок ведення податкового обліку, заповнення і подання податкової звітності, сплати податків суб’єктами господарювання та можуть передбачати відмінний порядок визначення елементів податку та збору та/або звільнення від сплати окремих податків та зборів.

Bibliography

Bibliography

1. Kucheriavenko M, Kurs podatkovoho prava, t 2 (Pravo 2004).

Journal articles

2. Kotenko А, ‘Pryntsypy podatkovoho zakonodavstva yak vykhidni zasady pobudovy podatkovoi systemy’ [2020] 4 Law of Ukraine 43–56 <https://doi.org/10.33498/louu-202004-043>.

3. Kotenko А, ‘Podatkova systema: osoblyvosti poniatiinoho aparatu’ [2021] 4(36) Law and innovations 80–4 <https://doi.org/10.37772/2518-1718-2021-4(36)-11>.

4. Parashchenko О, ‘Rehuliuvannia podatkovykh rezhymiv v Ukraini: terminolohichnyi aspekt’ [2021] 8 Juridical scientific and electronic journal 250-3 <https://doi.org/10.32782/25240374/2021-8/56>.

5. Shaptala Ye, ‘Podatkovo-pravovyi rezhym: poniattia ta oznaky’ [2018] 81 Current Problems of State and Law160–7.

Theses

 6. Daniielian S, ‘Pravove rehuliuvannia yedynoho podatku’ (dys kand yuryd nauk, 2015).

7. Andriievskyi K, ‘Spetsialni podatkovi rezhymy’ (dys kand yuryd nauk, 2009).