Україна – єдина з держав на пострадянському просторі, яка все ще продовжує використовувати для регулювання трудових відносин ухвалений у 1971 р. Кодекс законів про працю. Попри усі зміни й доповнення, що були внесені до цього нормативного акта за більш ніж півстолітній період функціонування, він сьогодні вже не відповідає сучасному стану розвитку суспільно-трудових відносин, а тому існує нагальна потреба кодифікації трудового законодавства для узгодження його з вимогами, що існують для регулювання трудових відносин у країнах Європейського Союзу.

Усі спроби ухвалення нового Трудового кодексу України, що відбувалися, починаючи з кінця минулого століття, так і не були доведені до завершення. Жоден з проєктів кодексу, що подавався на розгляд Верховної Ради України, не зміг подолати етап другого читання, залишившись десь на архівних полицях парламенту. Тому поява чергового проєкту Трудового кодексу дає надію сподіватися, що наша держава, урешті-решт, отримає сучасний кодифікований акт, з яким не соромно буде долучатись до системи законодавства об’єднаної Європи.

Щоправда, уже перші враження від ознайомлення з поданим до парламенту проєктом цього кодексу виявились зовсім не обнадійливими. Доволі слабкою, на жаль, видається концептуальна складова проєкту. Серйозні зауваження викликають питання структури кодексу, об’єкта його регулювання, принципів (засад), на яких таке регулювання базуватиметься, сфери чинності тощо. Тому метою цієї статті є перегляд деяких концептуальних підходів до визначення найбільш важливих понять і термінів трудового права й внесення пропозицій і рекомендацій розробникам проєкту та суб’єкту подання для покращення його нормативного наповнення. Пропонується, зокрема, переглянути деякі визначальні для трудового права формулювання таких правових понять, як трудові відносини, трудовий договір, форма трудового договору тощо.

Зроблено висновок, що перспективним варіантом в умовах глобалізації ринку праці є ухвалення кодифікованого акта для регулювання лише індивідуальних трудових відносин. Колективні відносини та відносини, що так чи інакше залежать від трудових, повинні регулюватись спеціальними законодавчими актами.

Bibliography

Authored books 1. Prokopenko V, Trudove pravo Ukrainy: Pidruchnyk (Konsum 1998).

Dictionaries 2. Busel V (uklad i holov red), Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (Perun 2004).

3. Karavanskyi S, Rosiisko-ukrainskyi slovnyk skladnoi leksyky (Bak 2006).

 4. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy u chotyrokh tomakh: U 4 t. Tom 4: ROB-Ia (V Yaremenko, O Slipushko uklad, Akonit 1999).