Реформу децентралізації влади в Україні, започатковану десять років тому зі схваленням Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, не тільки не згорнуто у зв’язку з російською військової агресією, яка триває вже третій рік поспіль, а навпаки – активізовано. Певним свідченням того є завершальний етап роботи у Верховній Раді України та Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України над новою редакцією Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.

 Реорганізація адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня в Україні та утворення 136 укрупнених районів замість 490 районів стали основою для удосконалення організації та діяльності органів державної влади на місцях. Крім того, позбавлення органів прокуратури повноважень щодо здійснення загального нагляду за дотриманням законності в державі створило певний вакуум у частині адміністративного нагляду за органами місцевого самоврядування та дисбаланс системи стримувань і противаг у відносинах між державою та місцевим самоврядуванням. Як результат – виникла необхідність удосконалення механізму такої взаємодії шляхом підготовки змін і доповнень до чинного законодавства. Пропозиція про утворення місцевих державних адміністрацій (далі – МДА) префектурного типу (до внесення відповідних змін до Конституції України) є, на думку законодавців, одним із варіантів правового врегулювання зазначених проблем.

Метою статті є аналіз змін і доповнень передусім до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та окреслення окремих пропозицій, що спрямовані на удосконалення правового механізму взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування в сучасних суспільно-політичних та фінансово-економічних реаліях.

Установлено, що проблеми децентралізації влади, адміністративно-територіального устрою, реалізації власних повноважень органами місцевого самоврядування та їх взаємодії з органами державної влади в Україні досліджували відомі вчені та дослідники: П. Любченко, В. Мамонова, С. Серьогіна, Т. Єгорова-Луценко, І. Бодрова, В. Негода, В. Куйбіда, С. Чернов, Ю. Ганущак, А. Ткачук, В. Козіна та інші, але ці питання ще потребують додаткового вивчення та обґрунтування.

 Автори доходять висновку, що префектуризація МДА може поставити крапку у визначенні сучасної ролі та місця МДА у структурі державних органів влади (до внесення змін до Основного Закону) та виключити Україну з переліку європейських країн, які не мають механізму адміністративного нагляду за діяльністю місцевих рад.

Bibliography

Authored books

1. Titov M, Vybrani pratsi: monohrafii, pidruchnyky, navchalni posibnyky, komentari, statti (Pravo 2023).

Encyclopedias and dictionaries

2. Mistseve samovriaduvannia: terminolohichnyi slovnyk (Tykhonov V red, Faktor 2011).

3. Yurydychna entsyklopediia. T. 6: T–Ya (Yu Shemshuchenko red, Ukrainska entsyklopediia 2004).