Загальновідомо, що ринок споживання є центром не лише товарів, робіт та послуг, а й інформації про них, їхніх виробників та продавців. Водночас отримання такої інформації споживачами не завжди відбувається гладко, зважаючи на інформаційну асиметрію, яка панує у споживчих відносинах. Це призводить до того, що, з огляду на сильнішу позицію суб’єкта господарювання, він може впливати на споживача з метою придбання останнім відповідних товарів, робіт чи послуг. З метою уникнення цього законодавство вирівнює інформаційну асиметрію. 
Мета статті полягає у здійсненні науково-правового аналізу та характеристики права споживача на інформацію про продукцію. 
Автором встановлено, що право на інформацію про продукцію є фундаментальним споживчим правом, яке покликано якісно забезпечити інформування споживача, що дасть змогу йому зробити правильний вибір щодо придбання / непридбання продукції. Водночас ефективність здійснення цього споживчого права безпосередньо залежить від правильного його нормативного передбачення. При цьому у споживчих правовідносинах належне забезпечення права споживача на інформацію про продукцію, її виробника чи продавця вимагає, щоб були дотримані необхідні законодавчі вимоги щодо надання такої інформації, включаючи, безумовно, всі її складові: необхідність, доступність, повноту, достовірність і своєчасність. 
Як висновок проведеного дослідження, автор зазначає, що здійснення права споживача на інформацію має багатогранний (комплексний) аспект, оскільки не тільки дає змогу споживачу усвідомити необхідність придбання продукції, а й має превентивну функцію, яка полягає у тому, що споживач, у певних випадках отримання інформації, може відмовитися від придбання продукції, яка потенційно несе загрозу його життю, здоров’ю чи не відповідає його економічним інтересам. Також запропоновано авторське визначення права споживача на інформацію про продукцію. 
 

Bibliography

Authored books 
1.    Melnyk T, Tovaroznavstvo: pidruchnyk (dlia studentiv ekonomichnykh spetsialnostei) (Derzhavnyi universytet “Zhytomyrska politekhnika” 2020). 

Journal articles 
2. Fischer J, ‘Consumer Protection in the United States and European Union: Are Protections More Effective Before or After a Sale?’ [2014] 32(2) Wisconsin International Law Journal 308. 
3. Li Y, Ye X, ‘On the Denial of Consumer Identity and Protection of People Who Knowingly Buy Fake Products – Taking Chinese Market as an Example’ [2022] 13 Beijing Law Review 528–543. doi: 10.4236/blr.2022.133034. 
4. Popescu A, ‘Particularities of the consumers’ right to information in electronic commerce’ [2018] 8(2) Juridical Tribune ‒ Review of Comparative and International Law, Bucharest Academy of Economic Studies pages 477‒488. 
5. Malanchuk T, ‘Informatsiia pro tovar yak skladova prava spozhyvacha na nalezhnu yakist produktsii’ [2009] 1 Pravovyi visnyk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravy 74–79. 
6. Mykytenko L, ‘Paradyhma zabezpechennia prava spozhyvacha na informatsiiu’ [2016] 1 Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo 47–55. 
7. Poplavska M, ‘Mistse prava na informatsiiu pro produktsiiu v systemi prav spozhyvachiv za zakonodavstvom Ukrainy ta YeS’ [2014] 3 Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy 92–97. 
8. Yanovytska H, ‘Pravo spozhyvachiv na informatsiiu shchodo kharchovykh produktiv za zakonodavstvom Ukrainy ta YeS’ [2018] 3 Pryvatne ta publichne pravo 17–20. 

Theses 
9. Osetynska H, ‘Tsyvilno-pravovyi zakhyst prav spozhyvachiv za zakonodavstvom Ukrainy’ (dys kand yuryd nauk 2006). 
10. Pysmenna O, ‘Pravovidnosyny, shcho vynykaiut u zv’iazku z porushenniam prav spozhyvachiv vnaslidok nedolikiv tovariv, robit (posluh)’ (dys kand yuryd nauk 2007). 
11. Cherniak O, ‘Tsyvilno-pravovyi status spozhyvacha u konteksti adaptatsii zakonodavstva Ukrainy do zakonodavstva Yevropeiskoho Soiuzu’ (dys kand yuryd nauk 2011). 

Conference papers 
12. Shukla A, ‘Consumer Rights and Responsibilities’ National Seminar on Consumer Protection – New Age Challenges. Conference (National law University, Delhi 2016) (accessed 17.06.2024).