Гармонізація законодавства про неплатоспроможність є важливим кроком для посилення європейської інтеграції та розвитку єдиного ринку капіталу. У статті висвітлюються основні ініціативи Європейського Союзу, спрямовані на зменшення правових розбіжностей між національними системами, зокрема, через прийняття Комісією ЄС Рекомендації 2014 р. про новий підхід до банкрутства, Регламенту (ЄС) 2015/848 та Директиви (ЄС) 2019/1023. Ці документи встановлюють правила для процедур банкрутства та превентивної реструктуризації, що мають на меті покращення ефективності національних режимів банкрутства та полегшення транскордонних інвестицій. Особливу увагу приділено проєкту Директиви 2022/0408, яка пропонує уніфікацію матеріальних аспектів законодавства про неплатоспроможність, забезпечуючи більш передбачуваний розподіл активів та підвищуючи ефективність ліквідаційних процедур. Мета статті – провести аналіз основних положень запропонованої Директиви ЄС 2022/0408, з’ясувати перспективи забезпечення повної гармонізації законодавства про неплатоспроможність у ЄС, здійснити аналіз можливостей імплементації положень Директиви у національне законодавство України. Важливими положеннями Директиви є регулювання дій боржника, спрощення процедур для мікропідприємств, а також створення механізмів захисту кредиторів і поліпшення процесу пошуку активів. У статті розкрито концепцію процедури pre-pack – механізму, що дає змогу боржникам продати частину бізнесу до початку ліквідаційної процедури, та її потенційний вплив на корпоративне оздоровлення. Автор також проводить порівняльний аналіз положень європейського та українського законодавства про неплатоспроможність. Виявлено, що, попри спроби гармонізувати українське законодавство із законодавством ЄС, значні розбіжності залишаються. Українська система надає перевагу ліквідації перед реструктуризацією, що перешкоджає фінансовому оздоровленню боржників. У статті підкреслюється, що гармонізація законодавства про неплатоспроможність має не лише економічний, а й стратегічний характер для України. Імплементація європейських норм сприятиме зміцненню економічної інтеграції з ЄС і підвищить привабливість українського ринку для іноземних інвесторів. Водночас реалізація нових підходів вимагає від України врахування власного досвіду та особливостей національної економіки.

Bibliography
Journal articles
 1. Dalhuisen J H, ‘Harmonization of substantive insolvency law in the EU’ [2021] 5 Maandblad voor Vermogensrecht 159–65. 
2. Ghio E, ‘The EU Incremental Approach to Cross-Border Insolvency Regulation: A Critical Analysis’ [2017] 28 International Company and Commercial Law Review 369. 

Websites 
3. André C, Demmou L, ‘Enhancing insolvency frameworks to support economic renewal’ [2022] 1738 OECD Economics Department Working Papers (OECD Publishing, Paris) <https://www.oecd.org/en/publications/enhancing-insolvency-frameworks-to-supporteconomicrenewal_8ef45b50-en.html> (accessed 17.07.2024). 
4. Juncker J-C et al, ‘The Five Presidents’ Report: Completing Europe’s Economic and Monetary Union’ (European Commission, 22 June 2015) <https://ec.europa.eu/info/publications/ five-presidents-report-completing-europes-economic-and-monetary-union_en> (accessed 17.07.2024).