У статті розглянуто особливості конституційного регулювання суддівського індемнітету в Україні. Доведено, що він має конституційну правову природу, а його основи закріплені на рівні Основного Закону України відповідно до концепцій незалежності судової влади та недоторканності суддів. Визначено, що одним із ключових підходів у комплексному пізнанні сутності суддівського індемнітету є з’ясування його ознак у ракурсі аналізу конституційної моделі такого індемнітету, що складається з сукупності конституційних норм, зв’язків між ними, а також інтерпретацій цих норм органом конституційного судочинства та Європейським судом з прав людини. З’ясовано, що він є одним з ключових елементів конституційного статусу професійних суддів в Україні незалежно від інстанційності та спеціалізації; випливає з принципу незалежності суддів і має на меті захистити суддів від будь-якої форми залякування, перешкод, переслідувань або неналежного втручання у виконання їхніх професійних функцій; він виступає в ролі невід’ємного елементу конституційного регулювання суддівського статусу, однієї з систем гарантій забезпечення незалежності судді; він характеризується наявністю спеціального суб’єкта; індемнітет системно пов’язаний із юридичною відповідальністю суддів, а саме передбачає винятки щодо її застосування; він не може бути ототожнений із правовим привілеєм, а має публічно-правовий характер та спеціальне цільове призначення – створення належних умов для виконання покладених на суддів державою обов’язків та захист від незаконного втручання у їх діяльність; його обсяг визначається виключно Конституцією України і розширювальному тлумаченню не підлягає; умови, способи, форми застосування суддівського індемнітету мають бути закріплені виключно в законі; він має чітко виражений функціональний характер – пов’язаний із професійною діяльністю судді та діє в чітко визначених часових рамках – у рамках судового процесу, а не поза ним; індемнітет має довічний характер, тобто є необмеженим у часі; він не має абсолютного характеру; виключення зі сфери юридичної відповідальності стосується чітко визначених дій судді. З’ясовано, що, забезпечуючи відповідні рамки суддівського індемнітету та застосовуючи їх пропорційно, судова влада демонструє та підтверджує свою незалежність і підзвітність. Межі суддівського індемнітету є предметом розсуду державної влади, яка приймає рішення про сутність, спрямованість та обсяг цього індемнітету, його співвідношення з іншими елементами суддівського імунітету (процесуальним імунітетом судді). Водночас вони не можуть бути надто широкими і такими, що породжують сумнів у цільовій спрямованості функціонування суддівського індемнітету, не повинні спотворювати чи перекручувати його правову природу та зумовлювати безкарність суддів за вчинені правопорушення. Водночас у процесі право-застосування межі суддівського індемнітету повинні оцінюватися в кожному конкретному випадку, де розглядові підлягають законна мета індемнітету, його цільова спрямованість, обґрунтування індемнітету для забезпечення незалежності та неупередженості суддів, зважування індемнітету з суспільними інтересами, а також системне тлумачення відповідних конституційних норм, що регулюють відправні засади суддівського індемнітету. Необґрунтоване звуження суддівського індемнітету може негативно вплинути на незалежність суду, судової влади в цілому.

Bibliography

Authored books

1. Van Dijk F, Perceptions of the Independence of Judges in Europe: Congruence of Society and Judiciary (Palgrave Macmillan 2021).

2. Savchyn M, Konstytutsionalizm i pryroda konstytutsii (Lira 2009).

Edited books

3. Atmor N, Hofnung M, ‘Public Opinion and Public Trust in the Israeli Judiciary’ In: Sh Shetreet, H Chodosh (eds), Judicial Independence: Cornerstone of Democracy (Brill/Nijhoff 2024) 183–203.

4. Celotto A, ‘Italy and Its Constitutional Court’, In: E H Ballin, G Schyff, M Stremler (eds), European Yearbook of Constitutional Law 2019. Judicial Power: Safeguards and Limits in a Democratic Society (Springer 2020) 67–96.

 5. Seibert-Fohr A, ‘Judicial Independence in Germany’ In: A Seibert-Foht (ed), Judicial Independence in Transition (Springer 2012) 447–519.

Journal articles

6. Andreescu M, Puran A, ‘Principle of the supremacy of the constitution. Some legal consequences’ [2018] 1 Jurnalul de Drept si Stiinte Administrative 19–39.

7. Demchenko S, ‘Current status and trends in the constitutional and legal regulation of judicial indemnity in European countries’ [2024] 3 Baltic Journal of Legal and Social Sciences 32–42.

8. Gisbert R, ‘Judicial Independence in European Constitutional Law’ [2022] 18(4) European Constitutional Law Review 596.

9. Jurcena L, ‘Judicial Immunity – A Guarantee of Independence And an Element of Accountability’ [2024] 15(1) Acta Prosperitatis 82–91.

10. Kravets І, ‘The cult of the written constitution and the dilemmas of constitutional changes: scientific approaches and practice of deliberative constitutionalism’ [2024] 8(2) Law Enforcement Review 33–42. 11. Limbach J, ‘The Concept of the Supremacy of the Constitution’ [2001] 64 The Modern Law Review 1–10.

12. Oellers-Frahm K, ‘Italy and France: Immunity for the Prime Minister of Italy and the President of the French Republic’ [2005] 3(1) International Journal of Constitutional Law 107–115.

13. Romeo G, ‘The Conceptualization of Constitutional Supremacy: Global Discourse and Legal Tradition’ [2020] 21 German Law Journal 904–923. 14. Sokurenko V, Morhunov O, Ablamskyi S, ‘Assessing the Scope of Legal Immunity in Modern Legal Science: The Need for Questioning Under Ukrainian Law’ [2023] 9(1) Journal of Liberty and International Affairs 265.

15. Demchenko S, ‘Teoretychni zasady suddivskoho indemnitetu yak skladovoi suddivskoi nedotorkannosti’ [2022] 1–2 (38–39) Slovo Natsionalnoi shkoly suddiv Ukrainy 33.

16. Kravchuk V, ‘Prava suddiv yak element yikh konstytutsiinoi pravosub’iektnosti’ [2020] 4(10) Ekspert: paradyhmy yurydychnykh nauk i derzhavnoho upravlinnia 85–99.

17. Skoromnyi Ya, ‘Osoblyvosti prytiahnennia suddiv do administratyvnoi vidpovidalnosti’ [2020] 6(10) Traektoriâ Nauki = Path of Science 2019.

18. Spodaryk M, ‘Okrema dumka suddi sudu zahalnoi ta konstytutsiinoi yurysdyktsii: porivnialno-pravove doslidzhennia’ [2020] 1 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 54–57.

19. Tkalia O, ‘Zahalno-pravovi pryntsypy pravovykh imunitetiv’ [2013] 1 Forum prava 1025.

20. Shelever N, ‘Imunitet suddiv ta yikh vidpovidalnist’ [2011] 15(1) Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu 79–83.

Theses

21. Bahrii O, ‘Doktryna verkhovenstva Konstytutsii Ukrainy (za materialamy praktyky Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy)’ (dys kand yuryd nauk, 2016).

22. Krupoderia D, ‘Harantii pravovoho zakhystu suddiv v Ukraini’ (dys d-ra filosofii 081 “Pravo” 2023).

Conference papers

23. Ivantsova A, ‘Vyznachennia poniattia suddivskyi indemnitet: zahalna kharakterystyka ta mizhnarodno-pravovyi analiz’ Suchasni vyklyky ta aktualni problemy sudovoi reformy v Ukraini: Materialy II Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Chernivtsi 2018) 22–25.

Websites

24. Clementucci F, Dzehtsiarou K, ‘Criminal Responsibility of Judges for Unjust Judgments: Comparative Paper’ <https://rm.coe.int/comparative-study-on-criminalresponsibility-ofjudgesfor-unjust-deci/1680a083b3> (accessed 04.08.2024).