Актуальність питання захисту електронних даних про здоров’я значно зросла в умовах розвитку цифрових технологій та інтеграції України до Європейського Союзу. Попри низку законодавчих ініціатив, у сфері охорони здоров’я досі спостерігається фрагментація даних, відсутність єдиної стратегії розвитку інформаційних систем і недостатній рівень захисту персональних даних. Такі виклики зумовлюють необхідність адаптації законодавства України до європейських стандартів, зокрема до положень Загального регламенту про захист даних (GDPR), а також впровадження ефективних механізмів вторинного використання електронних медичних даних.

Метою статті є аналіз законодавчих підходів до захисту електронних даних про здоров’я в Україні та ЄС, оцінка поточного стану адаптації українського законодавства до європейських вимог і визначення ключових напрямів його удосконалення з урахуванням міжнародних стандартів.

 У дослідженні застосовано методи порівняльного правознавства для аналізу європейського та українського законодавства у сфері електронних даних про здоров’я. Використано також формально-юридичний та системно-структурний методи для оцінки законодавчих ініціатив та їхньої відповідності міжнародним стандартам.

Проведений аналіз свідчить про те, що електронні дані про здоров’я, зокрема дезагреговані та неперсональні дані, є важливим інструментом для розвитку системи охорони здоров’я. Проте в Україні законодавство у цій сфері залишається фрагментованим і потребує удосконалення. Основні проблеми полягають у відсутності єдиної стратегії розвитку електронної системи охорони здоров’я, недостатньому захисті персональних даних і слабкій нормативно-правовій базі для вторинного використання електронних даних. Пропонується впровадження механізмів для покращення управління електронними медичними даними, адаптація нормативних актів до положень GDPR і створення єдиної цифрової платформи для ефективної обробки таких даних.

Отже, Україна потребує ґрунтовної адаптації свого законодавства до європейських вимог у сфері захисту електронних даних про здоров’я. Це дасть змогу забезпечити не лише захист персональних даних, а й створити можливості для ефективного використання неперсональних даних у наукових дослідженнях та медичній практиці. Також важливою є розбудова інфраструктури цифрових послуг у сфері охорони здоров’я, що сприятиме інтеграції України до європейського простору охорони здоров’я.

Bibliography

Journal articles

1. Musiienko A, Musiienko V, ‘Aktualni aspekty normatyvno-pravovykh mekhanizmiv zakhystu personalnykh danykh v elektronnykh medychnykh reiestrakh v Ukraini’ [2022] 1 (11) DICTUM FACTUM 17–22.

2. Rossylna O, ‘Ievropeiskyi vymir personalizovanoi medytsyny ta velykykh danykh’ [2023] 2 Naukovyi visnyk DDUVS 51–56. DOI: 10.31733/2078-3566-2023-6-51-56.

3. Tokarieva K, ‘Problema zakhystu personalnykh danykh u sferi okhorony zdorovia v umovakh informatyzatsii’ [2022] 11 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 496–499. DOI https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/120.

Websites

4. The European Health Data Space (EHDS) <https://www.european-health-data-space.com/> (accessed 10.10.2024).

5. The protection of personal data in health information systems – principles and processes for public health (World Health Organization, 2021) <https://iris.who. int/bitstream/handle/10665/341374/WHO-EURO-2021-1994-41749-57154-eng. pdf?sequence=1&isAllowed=y> (accessed 10.10.2024).