У статті досліджуються принципи взаємної довіри та взаємного визнання при здійсненні судового співробітництва у кримінальних справах між державами – членами Європейського Союзу, їх співвідношення з принципами поваги до прав людини i фундаментальних свобод, верховенства права.

На основі аналізу доктринальних джерел, первинного й вторинного права Європейського Союзу, рішень Суду ЄС досліджено еволюцію принципів довіри та взаємного визнання при здійсненні судового співробітництва у кримінальних справах між державами – членами ЄС та виділено її етапи, їх характерні риси, розкрито сутнісні характеристики принципів взаємної довіри і взаємного визнання та розроблено концепт цих принципів. Також установлено співвідношення між принципами взаємної довіри та взаємного визнання та принципами поваги до прав людини i фундаментальних свобод, верховенства права: при здійсненні судового співробітництва у кримінальних справах між державами – членами ЄС принципи довіри та взаємного визнання не можуть протиставлятись цінностям ЄС – принцип поваги до прав людини i фундаментальних свобод, верховенства права; принцип верховенства права та принцип поваги до прав людини i фундаментальних свобод вимагає від держави – учасниці ЄС не автоматичної реалізації принципу довіри та взаємного визнання, а здійснення всього того кола заходів, які дають змогу впевнитися, що в іншій державі – учасниці ЄС у разі видачі їй особи не будуть порушені права цієї особи і її основоположні свободи, і коло цих заходів має невичерпний характер; реалізація принципів взаємної довіри та взаємного визнання корелює з вимогою, щоб держава – учасниця ЄС упевнилась у тому, що в іншій державі учасниці – ЄС права людини і основоположні свободи не будуть порушені.

Аналізується ситуація щодо звернень національних судів держав – учасниць ЄС до Суду ЄС щодо застосування принципів взаємної довіри та взаємного визнання. Пропонується алгоритм дій, застосування якого дає змогу державі не порушити права людини і не допустити його порушення іншою державою – учасницею ЄС, що полягає в такому: 1-й етап – здійснення державою – учасницею ЄС ретельного аналізу реальності ризику порушення основоположного права людини іншою державою – учасницею ЄС; 2-й етап (у разі встановлення такого ризику) – перевірка національним судом, що виконує ордер на арешт, чи за тих обставин, що були виявлені, існує ризик для особи зазнати порушення прав людини.

IV. Судове співробітництво і принципи взаємної довіри в ЄС Зазначається, що, інтегруючись з ЄС, Україна має вживати заходів зі зміцнення взаємної довіри між судовими органами держав – членів ЄС та України. Ключ до такого зміцнення і в реальній ефективній реалізації принципу поваги до прав людини i фундаментальних свобод, верховенства права, і в одностайному розумінні змісту принципів взаємної довіри та взаємного визнання та не ілюзорному, а реальному забезпеченні їх ефективності на практиці без політичного втручання. Стратегічними шляхами належної імплементації принципів взаємної довіри та взаємного визнання в законодавство України є такі: виключення з законодавства України норм права про пряму заборону видачі громадян України іншій державі та закріплення положень, які б дозволяли видачу громадянина України державі – учасниці ЄС для його участі в судовому засіданні в іншій державі – учасниці ЄС з наступним відправленням назад до України для відбування покарання; визначення в законодавстві України кола суб’єктів європейського ордера на арешт.

Bibliography

Authored books

1. Fukuyama F, Trust: the social virtues and the creation of prosperity (The Free Press 1995) 4.

2. Seligman A, The Problem of Trust (Princeton University Press 1997) 7–8.Journal articles

3. Bzova L, Mamchyn M, ‘Pryntsypy vzaiemnoi doviry ta vzaiemnoho vykonannia sudovykh rishen v yevropeiskomu kryminalnomu sudochynstvi: analiz praktyky sudu YeS’ [2025] 3 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 337–340 (in Ukrainian).

4. Deshko L, ‘Verkhovenstvo prava, nezalezhnist sudovoi vlady yak tsinnosti YeS ta dystsyplinarna vidpovidalnist suddi v derzhavakh-uchasnytsiakh YeS (za materialamy praktyky Sudu YeS)’ [2024] 4 Pravova pozytsiia 60 (in Ukrainian).

5. Slipeniuk V, ‘Dovira do pravosuddia yak skladova systemy natsionalnoi bezpeky Ukrainy’ [2023] 4 Pravo ta derzhavne upravlinnia 26–32 (in Ukrainian). Theses

6. Hrytskiv A, ‘Ievropeiskyi order na aresht yak instytut kryminalnoho prava Yevropeiskoho Soiuzu’ (dys d-ra filosof, 2024) (in Ukrainian). Dictionaries

7. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh. Tom 2: H-Zh (I Bilodid (holova redkol), Nauk. dumka 1971) (in Ukrainian). Websites

8. Komarova T, Lazovski A, Sudova praktyka Sudu spravedlyvosti YeS z pytan verkhovenstva prava ta yii znachennia dlia Ukrainy: posibnyk (Pravo-Justice 2024) (accessed 16.06.2025) (in Ukrainian).

9. Otsinka hromadianamy sytuatsii v kraini, dovira do sotsialnykh instytutiv, politykiv, posadovtsiv ta hromadskykh diiachiv, stavlennia do okremykh initsiatyv orhaniv vlady (Razumkov Tsentr, 26 lypnia 2023) (accessed 15.06.2025) (in Ukrainian).