Сучасні реалії війни в Україні поставили перед адвокатурою надзвичайно складні завдання, пов’язані із захистом осіб, обвинувачених у воєнних злочинах. Постає проблема поєднання фундаментального права людини на захист, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами, з очікуваннями суспільства, що вимагає суворого та невідворотного покарання винних. У цих умовах адвокат опиняється під значним моральним і соціальним тиском, що формує специфічні етичні дилеми його професійної діяльності.

Невирішеність цієї проблематики створює ризик підриву авторитету інституту адвокатури та порушення принципів верховенства права.

Метою статті є комплексний аналіз морально-етичних викликів, з якими стикається адвокат у справах щодо воєнних злочинів, визначення меж його професійної та моральної відповідальності, а також обґрунтування необхідності гарантування незалежності адвокатської діяльності в умовах суспільного та політичного тиску.

Основні результати дослідження свідчать про те, що адвокатська діяльність у справах про воєнні злочини супроводжується стигматизацією адвоката як “захисника ворога”, що породжує тиск з боку суспільства, медіа та навіть професійної спільноти. Це ускладнює виконання адвокатом його ключової функції – забезпечення справедливого судочинства. Установлено, що право на захист не може бути обмежене тяжкістю інкримінованих злочинів, а адвокат не ототожнюється із вчинками свого підзахисного, а лише гарантує дотримання законності.

Окрему увагу приділено проблемі внутрішнього морального конфлікту адвоката, який може суперечити його особистим переконанням і патріотичній позиції. У цьому контексті обґрунтовано право адвоката відмовитися від ведення справи з мотивів совісті, за умови забезпечення державою призначення іншого захисника.

У висновках підкреслюється, що морально-етичні дилеми у справах щодо воєнних злочинів не є суто особистим питанням адвоката, а відображають фундаментальні принципи правової держави. Гарантування незалежності адвокатури, захист від суспільного тиску та дотримання міжнародних стандартів професійної діяльності адвокатів є необхідними передумовами забезпечення справедливого судочинства. Вирішення цих питань сприятиме не лише підвищенню довіри до адвокатури, а й зміцненню правової системи України загалом.

Bibliography

Authored books

1. Pohoretskyi M, Yanovska O, Advokatura Ukrainy: pidruchnyk (Yurinkom Inter 2014) (in Ukrainian).Journal articles

2. Lytvyn O, ‘Osoblyvosti nadannia bezoplativoi pravovoi dopomohy naselenniu v umovakh voiennoho stanu’, [2022] 2 Juris Europensis Scientia 76–81 (in Ukrainian).

3. Yanovska O, ‘Pravova ta sotsialna pryroda advokatskoi profesii’, [2015] 2 Visnyk kryminalnoho sudochynstva 40–47 (in Ukrainian). Conference materials

4. Bakaianova N, ‘Pytannia zahalnoi ta profesiinoi etyky v advokatskii diialnosti (pam’iati vydatnoi liudyny-advokata Yosypa Bronza)’, Advokatura: mynule, suchasnist ta maibutnie: materialy XII Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 11 lystopada 2022 r.) (N Bakaianova (hol redkol), Feniks 2022) 38–43 (in Ukrainian).

5. Didenko O, ‘Profesiina etyka u diialnosti advokata’, Advokatura: mynule, suchasnist ta maibutnie: mater. IX Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 15 lystopada 2019 r.) (N Bakaianova (holova redkol), Feniks 2019) 448–451 (in Ukrainian).

6. Pukhkan L, ‘Osoblyvosti roboty advokata pid chas voiennoho stanu’, Advokatura: mynule, suchasnist ta maibutnie: materialy XII Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 11 lystopada 2022 r.) (N Bakaianova (hol redkol), Feniks 2022) 183–186 (in Ukrainian).

7. Pytomets A, ‘Moralno-etychni zasady diialnosti advokata u kryminalnykh provadzhenniakh, rozpochatykh za faktom kolaboratsiinoi diialnosti v umovakh voiennoho stanu’, Vzaiemodiia orhaniv sektoru bezpeky, oborony ta hromadskosti u sferi protydii kryminalnym pravoporushenniam: zbirnyk materialiv II Vseukrainskoho kruhloho stolu (m. Kropyvnytskyi, 27 bereznia 2025 r.) (DonDUVS 2025) 167–170 (in Ukrainian).