У статті аналізуються види покарань і кримінальні правопорушення проти життя особи в умовах війни. Розглядається застосування покарань за положеннями Кримінального кодексу України та значення правильної кваліфікації діянь. Окремо досліджуються поняття віктимності та “винної віктимності” з правової та моральної точок зору. Автори відзначають недоліки законодавства та наголошують на необхідності удосконалення механізмів захисту життя особи.

Мета дослідження полягає в комплексному аналізі системи та видів покарань і кримінальних правопорушень проти життя особи, а також у визначенні можливих шляхів удосконалення положень відповідних статей Кримінального кодексу України.

Обстоюється позиція щодо необхідності комплексного аналізу системи та видів покарань і кримінальних правопорушень проти життя особи з урахуванням сучасних умов воєнного конфлікту. Встановлено, що віктимність, тобто підвищена схильність особи стати жертвою злочину, має суттєвий вплив на кваліфікацію кримінальних правопорушень, а поняття “винної віктимності” потребує врахування з правових і моральних позицій.

Доводиться, що чинне кримінальне законодавство України потребує уточнення щодо обставин, які обтяжують покарання, і обставин, які пом’якшують відповідальність, а також II. Доктринальний розвиток наукової спадщини Володимира Сташиса визначення додаткових підстав кваліфікації злочинів, зокрема умисних убивств зі специфічними мотивами чи способами вчинення. Стверджується, що сучасні злочини проти життя, вчинені під час агресії рф, слід розглядати як воєнні кримінальні правопорушення без строків давності.

Обґрунтовується необхідність урахування віктимної поведінки потерпілого як обставини, яка пом’якшує відповідальність, а також удосконалення норм щодо готування до злочину та замаху, що дає змогу ефективно захищати життя та здоров’я громадян у складних суспільно-політичних умовах.

Установлено, що вдосконалення Кримінального кодексу України має охоплювати розширення критеріїв віктимності, чітке визначення об’єктивних і суб’єктивних ознак кримінальних правопорушень проти життя, а також механізми адекватного покарання за дії, що загрожують національній безпеці.

Стверджується, що застосування комплексного підходу, який поєднує юридичні, соціальні та психологічні аспекти, сприятиме справедливому правосуддю, підвищенню ефективності захисту прав людини та адаптації кримінального права до сучасних викликів.

Bibliography

Authored books

1. Bantyshev O, Bantysheva O, Viktymna zlochynnist. Kryminalni pravoporushennia proty zhyttia ta zdorov’ia osoby (Iurinkom Inter 2025) (in Ukrainian).

2. Bantyshev O, Bantysheva O, Ohliad statei Kryminalnoho kodeksu Ukrainy, yaki peredbachaiut vidpovidalnist za kryminalni pravoporushennia, shcho ne maiut strokiv davnosti (Iurinkom Inter 2025) (in Ukrainian).

3. Romaniuk B, Bantyshev O, Kryminalna vidpovidalnist za sprychynennia smerti liudyni: kvalifikatsiia takykh diian ta yikh vidmezhuvannia vid sumizhnykh zlochyniv (Pidruchnyky i posibnyky 2017) (in Ukrainian). Edited books

4. Kryminalne pravo Ukrainy: Zahalna chastyna: Pidruchnyk (M Bazhanov, V Stashis, V Tatsiy (red), 2-e vyd. pererobleno i dopovneno, Yurinkom Inter 2005) (in Ukrainian).Journal articles

5. Bantysheva O, ‘Viktymnist ta sotsialno-psykholohychni chynnyky, yaki mozhut formuvaty viktymnu povedinku’ [2014] 10 Insait: zb. nauk. pr. studentiv, aspirantiv ta molodykh vchenykh 15–20 (in Ukrainian). Encyclopedias

6. Yurydychna entsyklopediia. T. 1: A–H (Iu Shemshuchenko (red), Ukrainska entsyklopediia im. M. P. Bazhana 1998) (in Ukrainian).