Наукова спадщина академіка Володимира Сташиса становить фундаментальну частину української кримінально-правової доктрини, зокрема, у сфері визначення сутності покарання, його цілей і меж гуманізації репресивного інструментарію. Його концепція покарання як необхідного, але обмеженого за обсягом інструменту державного примусу, що має бути спрямований насамперед на запобігання злочинності й ресоціалізацію особи, залишається актуальною й сьогодні.

Питання гуманізації кримінального покарання у справах, пов’язаних з передачею дитини батьками на незаконне усиновлення, набуває особливої актуальності в контексті повномасштабної війни в Україні. Це зумовлено як необхідністю врахування складних соціальних, психологічних та економічних чинників, які можуть спонукати батьків до таких дій, так і загальною переорієнтацією кримінального права з каральної моделі на модель, що передбачає індивідуалізований підхід до особи правопорушника. До того ж кримінальні кодекси деяких європейських країн містять спеціальні норми, які передбачають менш суворе покарання за передачу дитини на незаконне усиновлення, якщо вона вчинена батьками.

У цьому контексті наукова спадщина академіка В. Сташиса набуває особливої ваги.

В. Сташис обстоював ідею обмеженого, обґрунтованого застосування кримінального покарання, орієнтованого не стільки на кару, скільки на досягнення ресоціалізаційного та превентивного ефекту. Його підхід до покарання як до соціально зумовленого, але контрольованого державного інструменту впливу, заснованого на принципах справедливості, пропорційності та гуманізму, є актуальним і нині. У справах, пов’язаних із передачею батьками дитини на незаконне усиновлення, така парадигма дає змогу по-новому осмислити суспільну небезпеку діяння, враховуючи складні життєві обставини суб’єктів правопорушення та використати досвід європейських країн.

Тож аналіз можливості пом’якшення кримінальної відповідальності у зазначених справах у світлі ідей В. Сташиса уможливлює не лише розширити наукове розуміння цієї категорії злочинів, а й сформулювати практичні підходи до їх правової оцінки відповідно до сучасних принципів гуманістичного кримінального права.

Bibliography

Authored books

1. Andrushko A, Teoretyko-prykladni zasady zapobihannia ta protydii zlochynam proty voli, chesti ta hidnosti osoby (Vaite 2020) (in Ukrainian).

2. Verbenskyi M, Minka T, Nehodchenko D, Protydiia torhivli liudmy v Ukraini (Dniprop. derzh. un-t vnutr. sprav 2010) (in Ukrainian).

3. Lipkan V, Kushnir O, Pravovi ta orhanizatsiini zasady vzaiemodii sub’iektiv protydii torhivli liudmy (Akad. nauk vyshch. osvity Ukrainy 2013) (in Ukrainian). Edited books

4. Protydiia orhanizovanii zlochynnosti u sferi torhivli liudmy (V Borysov, N. Gutorova (red), Odissei 2005) (in Ukrainian). Theses

5. Kozak V, ‘Kryminalna vidpovidalnist za torhivliu liudmy (analiz skladu zlochynu)’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 2003) (in Ukrainian). Websites

6. Family members linked to nearly half of child trafficking cases, new UN-backed data reveals (28 November 2017, United Nations) (accessed 20.06.2025).

7. Hartmann M, Nikkel M, ‘Familial trafficking: A crime against children’ (April 5, 2019, The Exodus Road) (accessed 20.06.2025).