В усі часи головною метою кримінального права було убезпечення людини, суспільства або панівної групи від небезпечних для них протиправних посягань. Зі зміною епох і ресурсної бази формацій система соціальних цінностей зазнає кардинальних змін, що впливає не лише на спрямування кримінальності та виявлення віктимності, а й на породження нових рівнів злочинності загалом, які раніше перебували поза увагою кримінального права через неактуальність для попередніх суспільних формацій.

Такою ключовою цінністю в розвинутому інформаційному суспільстві є свідомість, первинно, людини, і, вторинно, – суспільства. Безпеку свідомості, принаймні від умисного негативного чи деструктивного впливу забезпечує безпека спілкування (комунікації) особистого та опосередкованого, індивідуального та масового. Однак через відсутність, навіть, розуміння можливості убезпечити комунікацію доволі тривалий час у вітчизняній, та й у світовій, парадигмах є анахронічна установка, що це зробити неможливо, і запитання “Як?” упереджує реальні пошуки того, як саме кримінальне право може впливати на безпеку комунікації і відповідно свідомості.

В умовах війни РФ проти України з 2014 р. та повномасштабного вторгнення 2022 р. в умовах гібридної агресії зміст інформаційної експансії як способу впливу на свідомість через політику м’якої сили, фейки та пропаганду набули для України нового змісту. Але, незважаючи на це, питання кримінально-правового захисту свідомості людини нам поки що побачити не вдається: кримінально-правові характеристики впливів маскуються під словоформи, які фактично приховують основну мету подібних посягань – свідомість людини і, як наслідок, реакцію її психіки. Прикладом подібних “приховувань” реальних впливів на свідомість під іншими конструкціями є, наприклад, криміналізація глорифікації дій СРСР або РФ.

Проте це – лише демонстратор проблеми, адже аналогічна ситуація “широко заплющених очей” зберігається й щодо інших маніпуляцій свідомістю в спектрі від психологічного насильства в домашньому насильстві до впливів на свідомість деструктивних сект, ігор, а також під час виборів.

Bibliography

Authored books

1. Matishevskij P, Prestupleniya protiv sobstvennosti i smezhnye s nimi prestupleniya (Yurinkom 1996) (in Russian).

2. Prybutko P, Luk’ianets I, Informatsiini vplyvy: rol u suspilstvi ta suchasnykh voiennykh konfliktakh (Palyvoda A. V. 2007) (in Ukrainian).

3. Sabitov R, Obman kak sredstvo soversheniya prestupleniya: uchebnoe posobie (Omsk 1980) (in Russian). Edited books

4. Kryminalne pravo Ukrainy (Osoblyva chastyna): pidruchnyk. T. 1 (O Dudorov, Ye Pysmenskyi red, Elton-2 2012) (in Ukrainian).

5. Kryminalnyi kodeks Ukrainy. Naukovo-praktychnyi komentar: u 2 t. T. 2 (V Tatsiy, V Borysov, V Tiutiuhin (ed), 5-te vyd. Pravo 2013) (in Ukrainian).Journal articles

6. Denno D, ‘Crime and Consciousness: Science and Involuntary Acts’ [2002] 87 Minnesota Law Review 269–400.

7. Denno D, McGivney A, ‘Consciousness and Culpability in American Criminal Law’ [2009] 12 Waseda Proceedings of Comparative Law 116.

8. Kostenko O, ‘Shcho take pryrodne pravo? Kontseptsiia pryrodnoho prava v teorii sotsialnoho naturalizmu’ [2021] 1 Pravo Ukrainy 134 (in Ukrainian).

9. Shvalb Yu, ‘Svidomist yak vidnoshennia liudyny do svitu’ [2004] 4 Psykholohiia i suspilstvo 156 (in Ukrainian).

10. Stashis V, Panov N, ‘Neposredstvennyj obekt i ego znachenie dlya kvalifikacii prestupleniya’ [1989] 50 Problemy pravovedeniya 83–91 (in Russian).

11. Varii M, ‘Psykhika liudyny u psykhoenerhetychnii kontseptsii’ [2017] 54(126) Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology 65 (in Ukrainian). Websites

12. U Pivdennii Korei odnochasno odruzhylys 4 tysiachi par, bilshist – naoslip ( Onlain-media UNIAN, 08.09.2017) (accessed 27.11.2025) (in Ukrainian).